Яким чином класний керівник може сприяти розвиткові учнівського самоврядування?

Яким чином класний керівник може сприяти розвиткові учнівського самоврядування?

У школі має  бути  створена  обстановка,  за  якої  кожен  учень  відчуває причетність  до  рішення  головних  завдань,  що  стоять  перед  педагогами  й учнями. У зв’язку з цим важливу роль покликана відіграти участь дітей в  управлінні  своїм  колективом.

Розвиток  самоврядування  допомагає  їм відчути всю складність соціальних відносин, сформувати соціальну позицію, визначити свої можливості в реалізації лідерських функцій.

Завдання,  які  традиційно  ставили  педагоги,  розвиваючи  самоврядування,  були  найрізноманітнішими.  Так,  педагогіка  радянських  часів основними завданнями вважала залучення учнів до вирішення педагогічних завдань, зміцнення дисципліни силами учнів, звільнення педагогів відряду  управлінських функцій. Підставою  для цього  було  виконання школою  соціального  замовлення  на формування  слухняної  конформістської особистості.

Новий підхід до розуміння сутності розвитку самоврядування передбачає створення умов для соціального становлення учнів. Це забезпечуєтьсявключенням їх до розв’язання проблем взаємин, що складаються в колективі. Через свою участь у розв’язанні проблем школярі виробляють у собі якості,  необхідні  для  подолання  труднощів  соціального життя. Від  ставлення дітей до мети спільної діяльності залежить їхня позиція в розв’язанні управлінських проблем.

Учнівське самоврядування — форма організації життєдіяльності колективу  учнів,  що  забезпечує  розвиток  їхньої  самостійності  в  прийнятті  й реалізації рішень для досягнення суспільно значущої мети.

Між метою та змістом діяльності колективу й ставленням до них кожного школяра виникає головне протиріччя, яке можна вирішити, сформувавши груповий мотив групової дії, коли учні бачать, що задоволення їхніх потреб залежить від досягнення цієї мети.

Самоврядування  розвивається  тільки  тоді,  коли  учні  виявляють себе в ситуації вибору й самі визначають шляхи розв’язання поставленої проблеми.  Саме  прийняття  рішення  є  ключовим  для  формування  мотиву групової дії.

Підбиття  підсумків,  групова  рефлексія  дозволяють  підвести  учнів до нової мети спільної діяльності, при цьому на наступних етапах з кожним циклом  вони  все  самостійніше  визначають мету, що  реалізується  згодом дитячим колективом.

Розвиваючись у кожному з видів діяльності, учнівське самоврядування охоплює все більшу кількість завдань,  і не тільки тих, які раніше виконували  педагоги.  У  результаті  розвитку  учнівського  колективу  постановка управлінських  завдань  має  в  основному  залежати  від  ініціативи  й  самостійності учнів.

Самоврядування може розвиватися практично в усіх видах діяльності учнів. Воно розвивається швидше там, де найбільш яскраво виражена сфера їхніх інтересів.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті