Як спланувати виховну роботу в класі?

Як спланувати виховну роботу в класі?

Для деяких класних керівників планування є не дуже приємною, легкою й зрозумілою процедурою. Вони ставляться до нього формально й виконують цю роботу неякісно.
Плани, що складаються таким чином, позбавлені будь-якого сенсу, тому що вони не відображають систему виховної роботи, її стратегію й тактику.

Насправді планування роботи класного керівника — відповідальний і творчий процес, що триває впродовж усіх років роботи з дітьми.

Кожен класний керівник має усвідомити, що план роботи перш за все потрібен йому особисто, а не адміністрації школи. Якісне планування є показником його професійного рівня, його бажання й уміння створити систему виховної роботи з класом.

Розпочинаючи планування своєї роботи, класний керівник насамперед повинен усвідомити місце й суть цього плану в його системі діяльності, тобто дати відповіді на питання: навіщо? Як саме? Що саме планувати?

Спершу необхідно опрацювати нормативну базу: Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 р.) та ін.

Слід також зауважити, що якісне планування виховної роботи — не лише особиста справа класного керівника. У цьому процесі передбачається плідна співпраця педагога, учнівського колективу, батьків і громадських організацій, яких об’єднує спільна мета зробити шкільне життя цікавим, корисним, творчим.

Процес планування

Перед початком розгляду окремих етапів планування пропонуємо ознайомитись із певними вимогами (або правилами) до планування:

  1. Виховні заходи повинні враховувати вік учнів.
  2. Кожен захід має бути спрямований на конкретний кінцевий результат, розв’язання певних виховних завдань.
  3. Планування має бути системним.
  4. Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів класу та їхніх батьків.
  5. План має базуватись на аналізі системи виховної роботи, що проводилась в минулому році. (Новопризначений класний керівник у ході вивчення роботи попередника матиме змогу розвивати існуючу систему виховної роботи, вдосконалюючи та доповнюючи її).
  6. Чільне місце у плані мають посісти заходи, що є традиційними для школи, ускладнюватись і дещо змінюватись може лише ступінь участі в них учнів класу.
  7. Аналізуючи виховну роботу за минулий рік, класний керівник повинен виявити існуючі в колективі проблеми. Їх необхідно буде вирішити у поточному році.
  8. Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими й розвивальними, різноманітними за формою та змістом.
  9. У плані мають відображатись дати, пов’язані з історією людства, держави, міста, району (в якому розташована школа), школи тощо.
  10. У складанні плану виховної роботи мають брати участь і діти, і їхні батьки. Під час аналізу виховної діяльності за минулий період педагог має з’ясувати, що було зроблено, а саме:
    1. які заходи проводились (кількість, форми і методи), якою була їхня результативність і вплив на клас та кожного учня окремо;
    2. як проводилась робота з органами самоврядування (загальна активність і окремі активісти);
    3. як відбувалася взаємодія з батьками (форми роботи, їхня активність, найактивніші батьки);
    4. як організовувалась робота із громадськістю (які структури були задіяні, форми роботи, ефективність);
    5. висновок (які завдання були вирішені, чого не вдалось досягти й чому саме). Зробивши висновок, класний керівник з’ясовує стратегічні питання майбутньої роботи: над чим необхідно працювати, які цілі й завдання ставити на майбутнє. Цілі визначають принципи, зміст, форми й методи діяльності педагога. Формуючи цілі, класний керівник враховує побажання учнів.

Зробивши висновок, класний керівник з’ясовує стратегічні питання майбутньої роботи: над чим необхідно працювати, які цілі й завдання ставити на майбутнє.

Цілі визначають принципи, зміст, форми й методи діяльності педагога. Формуючи цілі, класний керівник враховує побажання учнів.

На цьому етапі доцільно проводити опитування та анкетування всіх
учасників виховного процесу.

Таке дослідження доцільно проводити не на початку навчального року, а наприкінці, коли підбиваються підсумки роботи за навчальний рік, визначаються завдання майбутньої діяльності класу й класного керівника.

Вивчення ставлення дітей до справ класу можна проводити по-різному. Можна, наприклад, запропонувати учням згадати всі справи класу, в яких вони брали участь, і записати їх на шкільній дошці, а потім попросити виділити із цього списку класних справ:

  1. найцікавіші;
  2. найзначущі;
  3. найнудніші;
  4. найкорисніші.

Зібравши цю інформацію, класний керівник одержує можливість заздалегідь визначити, що можна включити до плану виховної роботи майбутнього року, а що зовсім не годиться й не може бути використано.

Аналізуючи підсумки роботи за кожен семестр й результати навчального року в цілому, можна скористатися таким дослідженням, як рейтинг класних і шкільних справ. Учням надається перелік усіх класних і шкільних заходів за навчальний семестр та пропонується уважно переглянути цей список і проранжирувати (розставити за ступенем значущості для себе) всі перелічені в списку заходи. Заходи, які більшість дітей ставлять на останні місця, необхідно виключити зовсім або змінити їх структуру та зміст.

Для вивчення ставлення учнів до позакласної діяльності можна використати й анкетування. Наводимо зразок такої анкети.

Анкета "Життя класу очима учнів"

 

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті