Вивчення  мов національних меншин, інтегрованого курсу «Література»  в 2016-2017 навчальному році

Вивчення  мов національних меншин, інтегрованого курсу «Література»  в 2016-2017 навчальному році

Метою вивчення мов і літератур в загальноосвітніх навчальних закладах – орієнтація учнів на  підготовку до міжкультурного діалогу та  усвідомлення важливості   толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні (у своєму класі,  школі, регіоні), так і за межами України.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. При роботі над цими питання необхідно орієнтуватися на положення “Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді” та “Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах”, затверджених наказом МОН України від 16.06.20154 р. № 641.

У 2016/2017 навчальному році вчителі-словесники загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин  працюватимуть

у 5-8 класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664) із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;

у 9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

у 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.

Звертаємо увагу, що мовна політика в освіті базується на принципі вільного вибору батьками та учнями мови навчання або вивчення тієї чи іншої мови, у тому числі мов національних меншин, а державна мова як навчальний предмет обов‘язкова для вивчення в усіх навчальних закладах на всій  території України.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх батьків мови національних меншин вивчаються за двома варіантами Типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009  № 66.

При обранні додатку 1, мови національних меншин в цих навчальних закладах можуть вивчатися за рахунок   варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. Форми вивчення мов (вони можуть вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.

Звертаємо увагу, що у випадку вивчення мов національних меншин як предмета за рахунок варіативної частини, необхідно користуватися затвердженими навчальними програмами, скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу.

При обранні додатку 2  вивчення  мов національних меншин як предмета передбачено в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень).

З метою розвантаження навчальних програм, що введені в навчальний процес з 2013-2014 навчального року в зв’язку з поетапним переходом на новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, Міністерством освіти і науки України внесено корективи та зміни в окремі навчальні програми з мов і літератур національних меншин для  5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (зміни затверджено наказом  МОН України від 29.05.2015 № 585); для  10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (зміни затверджено наказом МОН від 14.07.2016 р. № 826).

У змінених програмах уточнено і деталізовано кількість навчальних годин відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин (додаток 2 до наказу від 03.04.2012 № 409 в редакції наказу від 29.05.2014 № 664); спрощено окремі теми, що дублюють зміст освіти в мовленнєвій і мовній лініях; вилучено матеріал, який певним чином дублюється в попередніх чи наступних класах; з метою систематизації в межах одного і того ж класу теми змінено місцями; знято теми які не відповідають віковим особливостям учнів або втратили свою актуальність тощо.

Звертаємо увагу, що у випадку, коли замість іноземної мови обирається для вивчення мова національної меншини необхідно обирати та використовувати  навчальні програми,  що орієнтуються  та враховують особливості відповідного  контингенту  учнів (зокрема, тих, хто взагалі не знає обрану мову або тих,  для кого ця мова є рідною).

Повний перелік навчальних програм розміщено на сайті МОН України (mon.gov.ua).

Упровадження компетентнісного підходу при викладанні мов та літератур національних меншин зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення цих предметів, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до світу. Література має  залучити учнів до морально-естетичних, національних та загальнолюдських цінностей не тільки культури свого народу, а й інших.

При формуванні предметних компетентностей на уроках мов і літератур національних меншин пізнавальна діяльність учнів може включати в себе різні форми та завдання: алгоритми, створення таблиць, різнорівневі завдання, виявлення помилок в правопису та правильне використанні слів у літературному мовленні.

У 8 класі при вивченні шкільного курсу з мов національних меншин учні розпочинають вивчення розділу “Синтаксис”.

Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал має засвоюватися на основі зв’язку з усіма іншими розділами. Уроки синтаксису мають розкривати перед учнями мову як систему систем, тому що більшість мовних понять і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів та впливають  на формування мовної особистості.

Зміст програм 8 класу у мовній лінії передбачає засвоєння таких базових синтаксичних понять таких основних розділів – “Словосполучення” та “Просте речення”.

Внаслідок навчання синтаксису учні повинні оволодіти такими уміннями й навичками: виділяти словосполучення в реченні, знаходити в словосполученні головне й залежне слово, розрізняти словосполучення та речення, складати словосполучення за заданими схемами, добирати різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу, розрізняти прості і складні речення, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, визначати члени речення, звертання, вставні слова, відокремлені члени речення, правильно й доречно використовувати в мовленні різні види простих і складних речень, здійснювати синтаксичний розбір словосполучень і речень, визначати пряму й непряму мову, правильно інтонувати речення та їх складові частини.

Навчання синтаксису має бути комунікативно спрямоване, тому що окремі його положення є основою для розвитку усного мовлення.

Принцип навчання синтаксису в поєднанні з розвитком зв’язного мовлення буде забезпечувати реалізацію мовленнєвої змістової лінії програми, що полягає в формуванні комунікативної компетенції школярів. Синтаксичні уміння й навички є основою оволодіння мовою як засобом спілкування. Розуміння структурно-смислових ознак речення як найменшої комунікативної одиниці має стати підґрунтям усвідомленого відбору мовних одиниць для реалізації мети спілкування в тих чи інших умовах. Опанування учнями синтаксичних понять сприяєтиме удосконаленню діалогічного й монологічного мовлення.

Спостереження над функціонуванням синтаксичних одиниць в текстах різних стилів та жанрів мовлення має бути спрямоване на удосконалення гармонійного розвитку умінь і навичок учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Відповідно активне використання в навчальному процесі різних видів мовленнєвої діяльності, моделювання комунікативних ситуацій залучення школярів до мовленнєвої практики сприятиме засвоєнню синтаксичних понять, виробленню синтаксичних умінь і навичок, передбачених програмою.

У методиці навчання синтаксису використовуються такі прийоми навчання: аналіз словосполучень, поширення і скорочення речень, заміна одних синтаксичних сполучень іншими, вставка окремих компонентів речення, перебудова синтаксичної конструкції, складання речень за опорними словами або схемами, редагування речень, синтаксичний аналіз тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013 № 1/9 – 592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання  результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її» (www.mon.gov.ua).

Основними завданнями  інтегрованого  курсу “Література”  є  формування   читацької культури,   творчих   здібностей,   виховання   почуття  краси  та виразності рідного слова,  розвиток умінь  сприймати  літературний твір      як      явище     мистецтва,     сприяння     розширенню культурно-пізнавальних інтересів, розуміння щодо єдності світового літературного процесу і, в той же час, національних особливостей і його складових;  виховання почуття національної гідності та поваги до культур різних народів.        При вивченні    художніх   творів   необхідно   реалізовувати комунікативно-діяльнісний підхід до роботи  з  текстом:  від  його аналізу до створення продуктивних мовленнєвих висловлювань. Враховуючи, що інтегровані курси «Література» вивчаються  паралельно  з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії цих предметів. Тому доцільно у доступній для учнів формі  розкривати  контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва  відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Оцінювання досягнень   учнів   у   навчанні   з    літератури проводиться  тематично  і  здійснюються в усній і письмовій формі. Для цього можна використовувати такі види контролю, як літературні диктанти,  тести,  завдання  для аналізу художнього твору,  творчі завдання тощо,  які виконуються  після  вивчення  всієї  теми  або окремого твору, великого за обсягом. тест; відповіді на запитання; комбінована контрольна робота , письмові контрольні твори тощо.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо; складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року надаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення інтегрованого курсу «Література» у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним для проведення контрольних видів робіт у кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Можлива кількість видів контролю

5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи

у формі:

·         контрольного класного твору;

 

·         виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

 

 

 

 

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

2

(у+п)

Уроки позакласного читання

(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

10–11 класи

Класи 10 11   10 11   10 11
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Рівні РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ
Контрольні роботи

у формі:

 

контрольного класного твору;

 

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

 

2

 

 

 

 

1

 

 

1

2

 

 

 

 

1

 

 

1

2

 

 

 

 

1

 

 

1

2

 

 

 

 

1

 

 

1

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

3

 

 

 

 

1

 

 

2

4

 

 

 

 

1

 

 

3

4

 

 

 

 

1

 

 

3

4

 

 

 

 

1

 

 

3

 

4

 

 

 

 

1

 

 

3

 

Уроки розвитку мовлення*

(РМ)

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

2

у+п

3

1у+2п

3

2у+1п

3

1у+2п

3

2у+1п

Уроки позакласного читання

(ПЧ)

1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5
  • У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

У 2016 році за результатами Конкурсного відбору проектів підручників для 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів для використання в навчальному процесі пропонуються такі підручники:

  1. “Болгарська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Терзі В. М.).
  2. “Гагаузька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Курогло Н. І., Веліксар Л. Г., Мілков А. М., Кіор І. Ф.).
  3. “Польська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Біленька-Свистович Л.В., Ярмолюк М. О., Слюсар О. Ф.).
  4. “Польська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).
  5. “Новогрецька мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Добра О. М., Воєвутко Н. Ю., Сніговська О. В.,  Аліпа Р. А.).
  6. “Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Полякова Т. М., Самонова О. І.).
  7. “Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф., Крюченкова О. Ю.).
  8. “Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Самонова О. І., Полякова Т. М., Приймак А. М.).
  9. “Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф.).
  10. “Російська мова (8-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Давидюк Л. В., Статівка В. І.).
  11. “Кримськотатарська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (авт. Меметов А., Акмаллаєв Е., Алієва Л.).
  12. “Молдовська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (авт. Фєтєску Л. І.,  Кьося В. В.).
  13. “Польська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.).
  14. “Російська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Бикова К. І.,    Давидюк Л. В., Рачко О. Ф.).
  15. “Румунська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С.,    Попа М. К., Бурла О. К.).
  16.          “Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням філології” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Говорнян Л. С., Попа М. К., Бурла О. К.).
  17.     “Угорська мова” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (авт. Браун Є. Л.,         Зикань Х. І., Ковач-Буркуш Є. С.).
  18.      “Інтегрований курс «Література» (кримськотатарська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (авт. Кокієва А., Салядінов К.,   Харахади А., Межмедінова Г.).
  19.       “Інтегрований курс «Література» (молдовська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (авт. Фєтєску Л. І., Кьося В. В.).
  20. ” Інтегрований курс «Література» (польська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (авт. Лебедь Р. К.).
  21.      “Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Волощук Є. В., Слободянюк О. М.).
  22. “Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Гальчук О. В., Бітківська Г. В.).
  23. “Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Надозірна Т. В., Полулях Н. С.).
  24. “Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Сімакова Л. А.).
  25. “Інтегрований курс «Література» (російська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Бицько О. К., Мельник А. О.).
  26. “Інтегрований курс «Література» (румунська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С., Колесникова Д. О.).
  27. “Інтегрований курс «Література» (угорська та зарубіжна)” підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (авт. Дебрецені О. О.).

Враховуючи ситуацію із виданням підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин Міністерством освіти і науки було розроблено методичні рекомендації щодо можливості користуватися під час навчального процесу підручниками попередніх років, а також практикувати самостійну роботу учнів із  іншими навчальними посібниками, словниками, енциклопедіями, довідниками тощо, зміст яких відображує вказані у навчальних програмах теми.

Інститутам післядипломної педагогічної освіти, філіям Інституту модернізації змісту освіти рекомендовано розміщувати на офіційних сайтах інформаційні матеріали щодо вивчення нових тем з мов та літератур національних меншин.

Міністерством започатковано проведення Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті» (2016 – 2021рр.), який розпочався у лютому 2016 року в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Закарпатської, Одеської, Чернівецької областей.

На офіційному веб-сайті Міністерства створено рубрику «Багатомовна освіта» (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/bagatomovna-osvita/).

У цій рубриці розміщено матеріали з розвитку багатомовної освіти в країнах Європи, а також Методичні рекомендації з розвитку багатомовної освіти у школах України, що можуть використовувати вчителі у навчально-виховному процесі.

Починаючи з 2014-2015 років для учнів 9-11 класів  запроваджено проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з мов та літератур  національних меншин, структуру і технологію проведення яких визначають “Правила проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з мов та літератур національних меншин України”, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2014 № 1134, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2014 року за  № 1309/26086.

При підготовці та проведенні І-ІІІ етапів рекомендуємо враховувати щорічні  рекомендації щодо змісту та структури завдань. Звертаємо увагу на те, що олімпіади з мов і літератур національних меншин України, зокрема, мови іврит, болгарської та новогрецької мов, не є олімпіадами з іноземних мов, тому орієнтуватися на Вимоги щодо структури змагань IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з іноземних мов, регламенту їх проведення, змісту та характеру завдань та критерії і норми оцінки їх виконання не рекомендується.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті