Відкритий урок

Відкритий урок

Яким повинен бути відкритий урок?

  • Мати зрозумілу для присутніх логіку.
  • Бути динамічним, у ньому одна діяльність учнів постійно по­винна змінюватися іншою.
  • Бути чітко оформленим, структурованим.
  • Бути наочним (зрозумілим) — присутні повинні розуміти, які завдання й дії виконують учні на кожному етапі; учні мають щомиті чітко розуміти своє завдання (для цього всі завдання слід формулювати коротко й зрозуміло).

Відкритий урок можна порівняти з музичним (симфонічним) твором, що має таку композицію:

  • вступ (тема, мотивація);
  • розвиток основної теми (має бути полілог, а не вчительський монолог);
  • взаємодія голосів — комунікація;
  • кульмінація — розв’язання проблеми спільними зусиллями;
  • завершення (підбиття підсумків уроку).

Вимоги щодо змісту відкритого уроку

  1. Загальнокультурна значущість теми (її наукова глибина, ши­роке охоплення окремих питань програми на уроці).
  2. Інтегрованість змісту (опора на знання, отримані під час ви­вчення інших предметів. Потрібно бути обережним з інтегро­ваним змістом, оскільки це вимагає певних знань з інших предметів, наук).
  3. Мотивація учнів щодо майбутньої роботи (від самого початку уроку потрібно здивувати, зацікавити, захопити учнів).
  4. Мета й завдання відкритого уроку є зрозумілими для учнів від самого початку. Наприкінці уроку вони можуть до них повернутися й підбити підсумок: що вдалося зробити й зрозуміти під час уроку (змістовний рівень); які методи роботи вдалося опану­вати (рефлексивний рівень).
  5. Під час відкритого уроку потрібно провокувати будь-яку діяльність учнів (створювати такі ситуації, у яких вона стає необхідною; обов’язкова наявність проблеми, що потребує розв’язання).

Основні засади проведення відкритого уроку

  1. Діти під час відкритого уроку повинні висловлюватися, дискутувати, допо­відати, активно працювати.
  2. Головне в відкритому уроці — самостійна робота дітей та її результатив­ність, відсутність примітивності. У цій самостійній роботі слід акцентувати увагу дітей на аналітичній діяльності.
  3. Для організації самостійної роботи потрібні чітко структуровані робочі аркуші, з ясними, короткими завданнями.
  4. Необхідними є групові форми роботи й міжгрупова взаємодія. У справжній груповій роботі кожна група має своє завдання, а комунікація між групами застосовується для розв’язання загальної проблеми. Щойно учасники отримують різні ролі, діалог між ними стає необхідним.
  5. На будь-якому відкритому уроці учні повинні опановувати в першу чергу діяльність, а не знання; вони повинні навчитися використо­вувати знання у своїй діяльності (акцент на функціональній грамотності). Крім того, тільки в діяльності є можливим пов­ноцінне засвоєння змісту.
  6. На відкритому уроці необхідно відтворити професійну діяльність (мето­дологію роботи) ученого (фізика, історика, літературознавця);її за потреби мають використовувати діти для розв’язання поставленого вчителем завдання.
  7. Дуже важливим є контакт із дітьми (їх висловлювання й від­повіді на них; позитив, гумор, оптимістичний настрій уроку).
  8. Імпровізація є обов’язковою на відкритому уроці.
  9. Вести відкритий урок (діалог з учнями) з опорою на соціальний досвід дітей, не розраховуючи на глибокі знання.
  10. Володіння інформаційними технологіями (презентація, пошук інформації в Інтернеті). Використання комп’ютера на уроці повинне бути виправданим.
  11. Потрібно продемонструвати власні педагогічні прийоми, що дозволяють зробити простим (зрозуміти, опанувати) складний матеріал, тобто використовувати ігрові форми.
  12. Необхідно заздалегідь продумати розміщення парт і обладнан­ня, щоб учитель упродовж усього відкритого уроку постійно перебував обличчям до присутніх.
  13. Дисципліна на відкритому уроці є свідомою, як підсумок тривалої, копіт­кої роботи вчителя.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті