Урок № 8, укр. мова, 5 клас

Урок № 8, укр. мова, 5 клас

Розробка уроку №8  (розвиток зв’язного мовлення) з Української мови для 5 класу за темою “Тема й основна думка висловлювання. Тема й мікротема”

Тема й основна думка висловлювання. Тема й мікротема

Мета:  на основі знань, одержаних у початкових класах, сформувати в учнів уявлення про тему й основну думку висловлювання, тему й мікротему; удосконалити вміння визначати тему того, про що говориться (пишеться), й розуміти, що саме і з якою метою говориться (пишеться), сформувати вміння формулювати мікротеми однієї загальної теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу зацікавити п’ятикласників історичним минулим нашого народу, сприяти усвідомленню звичаїв українців.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Тип уроку:  урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів

Вступне слово вчителя

Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів, прагнень, але найкраще, найдосконаліше людина має володіти,  звичайно, рідною мовою.  І це не  тільки  тому, що цією мовою,  засвоївши  її  змалку, вона користується повсякденно,  а й  тому, що рідна мова — це невід’ємна частка Батьківщини, голос свого народу й чарівний  інструмент,  на  звуки  якого  відгукуються  найтонші  й  найніжніші струни людської душі.

Мова —  це щось  далеко  більше  за  механічний  зв’язок  між  людьми,— це прояв свідомості людини. З того, як говорить та чи інша людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Правильно і грамотно висловлювати власні думки може кожний, аби тільки було бажання. Це обов’язок кожної культурної людини, незалежно від того, працює вона розумово чи фізично.

Евристична бесіда

На початку уроку у процесі короткої бесіди учням пропонується пригадати основні поняття, пов’язані із ситуацією спілкування. П’ятикласники  називають  спілкування,  мовлення,  мовленнєва  діяльність, мета  спілкування,  адресат  мовлення,  тема  висловлювання,  основна думка та ін.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Ситуативне завдання

  • Увити ситуацію: на одній із годин спілкування класний керівник попросив вас поділитися враженнями з однокласниками після літніх канікул.
  • Подумати і сформулювати одним реченням те, про що ви розповідатиме. Наприклад: «Одного разу влітку», «Цікава пригода на морі», «Подорож у Карпати», «Незабутні дні в оздоровчому таборі» та ін. У процесі роботи над завданням учитель акцентує увагу п’ятикласників на тому, що під час складання будь-якого висловлювання (усного чи письмового) важливо визначити предмет мовлення й те головне, що хочемо сказати (написати) про цей предмет мовлення.

Таким чином, учні доходять висновку:

  1. Тема — це те, про що йде мова.
  2. Основна  думка — це  ставлення мовця  до предмета  розмови,  те, до чого текст закликає, чого навчає, що стверджує.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати  текст.  Визначити  предмет  мовлення  (про що  йдеться) і ставлення автора до висловленого (основну думку). Дібрати два заголовки: один, що виражає тему, інший — основну думку.

Княгиня Ольга мала єдиного сина Святослава. Він був відважний та хоробрий. Про його хоробрість знали всі сусіди України. Святослав усе своє життя і князювання провів не в Києві у палатах, а в походах, у полі зі своїми воїнами, які його дуже любили, бо він жив так просто, як і вони.

У  похід  не  возив Святослав  із  собою  ні  казанів,  ні  наметів. Спав на землі, поклавши під голову сідло. Їв просту страву: нарізував конину, або воловину, або м’ясо іншого звіра тоненькими шматочками, пік на вогні і так споживав страву.

А на ворогів своїх не нападав хитро, несподівано, щоб їх заскочити.

Ні! Він попереду себе посилав до того, на кого йшов походом, свого посла, щоб переказав ворогам його воєнний виклик: «Іду на вас!»

І аж тоді йшов на ворога, який тим часом підготувався до битви. Таким гарним звичаєм Святослав здобув собі шану навіть у ворогів (А. Лотоцький).

  • На скільки частин поділено текст? Сформулювати підтеми (мікротеми) висловлювання.

Учитель  на  матеріалі  цього  завдання  формує  поняття  мікротеми.

Учні повинні усвідомити, що будь-яка загальна тема розкривається шляхом переходу від однієї частини теми (мікротеми) до іншої. Мікротема розкривається, як правило, у кількох реченнях і дорівнює абзацу.

  • Усно переказати  текст 2–3 реченнями, висловивши лише основну думку висловлювання і позицію автора.

Дослідження-розпізнавання

  • Дослідити структуру заголовків різних висловлювань. Виписати у дві колонки: а) заголовки, що відображають тему висловлювання; б) заголовки, співвідносні з основною думкою. Свій вибір обґрунтувати.

1) Про  створення  землі.  2) Чому  буває  сумне  сонце?  3) Про  вітер.   4) Чому пес живе коло людини?  5) Мудра  дівчина.  6) Фарбований Лис.   7) Садок вишневий коло хати. 8) Не бував ти у наших краях! 9) Як слід вітатися. 10) Умій себе загартувати. 11) Гаррі Поттер і філософський камінь.

  • Виділити  заголовки, узяті  з українських народних легенд. Указати на авторів заголовків до відомих вам творів.

Дослідження-зіставлення зв’язних висловлювань

  • Прочитати. Порівняти зміст висловлювань: що спільного й відмінного? Чи однакова тема текстів? Сформулювати основну думку текстів.

Текст  1.  Рушник  на  стіні.  Давній  наш  звичай. Не  було,  здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, відтак і господині.

Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості. Згадаймо про утилітарне призначення: з рушником, як і хлібом, приходили до породіллі, ушановували появу немовляти в родині, з ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, зустрічали рідних і гостей.

Хліб  і рушник — одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність,  злагоду,  глибоку пошану тим, хто виявив її (За В. Скуратівським).

Текст 2. Рушник — декоративна тканина з вишиваними або тканими орнаментами, що традиційно використовувалися для оздоблення житла; в українських народних обрядах — символ злагоди, краси, оберіг.

Рушники здавна супроводжував епітет «чисті». Поза межами рідного дому рушники виконували роль оберегів, охороняючи тіло і душу людини. Для цього на них зображували священних тварин, птахів (журавлів, голубів, качок, півнів), коней, зміїв, рослини, геометричні фігури (кола, хрестики, спіралі тощо), що мали магічну функцію (З газети).

  • З’ясувати лексичне значення слів утилітарний, породілля, оберіг, епітет.

(Утилітарний — пов’язаний  з практичним  застосуванням, використанням. Породілля — жінка під час пологів або зразу після пологів. Оберіг — амулет, талісман. Епітет — художнє означення, що підкреслює характерну рису, визначальну якість явища, предмета, поняття, дії.)

До текстів дібрати заголовки, що виражали б тему висловлювання.

Чи може один заголовок розкривати загальну тему обох текстів?

  • Робота за варіантами. Поділити текст на окремі частини. Сформулювати підтеми (варіант 1 — текст 1; варіант 2 — текст 2).

V. Узагальнення зробленого на уроці

Проведення міні-дискусії. Учням пропонується, добираючи переконливі аргументи, дати відповідь на питання Чи можна сприйняти будь-яку інформацію, не зрозумівши, про що йдеться і яка основна думка висловлювання?

VІ. Домашнє завдання

  1. Виписати з підручника української літератури заголовки українських легенд. Визначити, які  з них відображають  тему висловлювання, а які — основну думку.
  2. Прочитати українську легенду  «Про  зоряний віз». Визначити  тему й основну думку легенди (письмово). Сформулювати й записати мікротеми висловлювання.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті