Розробка Уроку №3, історія України, 5 клас

Урок №3, історія України, 5 клас

Мета:  засвоїти  зміст понять  «нумізматика»,  «монета»,  «аверс»,  «реверс»,  «легенда»,  «гривна»;  продовжити  роботу  з формування  навичок індивідуальної та роботи в парах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-вистава.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

У ч и т е л ь. Сьогодні на наш урок ми запросили гостей. З одним з них ви уже знайомі. Це — Історик.

І с т о р и к. Я пропоную вам, діти, здійснити дивну подорож у минуле нашої країни. Ми, вчені, здатні відтворити картини минулого, яке досліджуємо.

Уч е н ь. Але ж минуле — це те, чого не  існує! Як можна вивчати те, чого немає? Які ж науки цим займаються?

І с т о р и к. З однією з таких наук ви почали знайомство цього року.

І це, зрозуміло, історія.

Уч и т е л ь.  Знання,  які  ви  отримали на  уроках  історії,  вам  стануть у пригоді, щоб відгадати, хто за професією гість нашого уроку.

Зараз ми будемо працювати з вами в парах. Ваша задача — якомога швидше розв’язати кросворд і назвати науку, якою займається наш гість.

Кросворд

Кросворд

Питання

  1. Від словесних історичних джерел. (Усні)
  2. Батько української історії. (Грушевський)
  3. Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо. (Міф)
  4. У давнину — щорічний запис найважливіших подій. (Літопис)
  5. Місце перебування муз. (Музей)
  6. Вид історичних джерел. (Писемні)
  7. Наука про давнину. (Археологія)
  8. Наука, що вивчає життя людей у минулому. (Історія)

ІІ. Пояснення нового матеріалу

Вчитель записує на дошці нові слова, з якими учні познайомляться під час уроку-подорожі й визначення яких вони мають записати в зошиті.

— У виділеному стовпчику кросворду ви прочитали слово «Нумізмат».

Ну м і з м а т. Так, учні, я займаюся дивною наукою — нумізматикою.

Нумізма у перекладі з латини означає «монета», тобто я вивчаю  історію монет. У кожного з вас є кишенькові гроші. Пригадайте, які вони.

Д і т и. Паперові та металеві.

Ну м і з м а т. Так, а от у давнину роль грошей виконували різні товари — худоба, прикраси, цінні хутра, мішки із зерном. Про що ви можете дізнатися, роздивляючись монети і купюри?

Д і т и. На грошах є Ярослав Мудрий… Богдан Хмельницький… Герб України… А іноді навіть якась будівля.

І с т о р и к. Скажіть, а чи можемо ми, дивлячись на гроші, відновити картину минулого?

Д і т и. Так!… Ні!..

Мо н е т а. Я — Монета. Що ж означає моє ім’я? Монета — латинське слово. У Стародавньому Римі воно вживалося у сполученні Juno Moneta як один з епітетів імені богині Юнони. Моnео означає «попереджаю, застерігаю». Згідно з легендою, богиня попередила римлян, що їм загрожує землетрус. На знак подяки вони спорудили на вершині Капітолію храм і присвятили його Юноні Монеті, тобто Юноні Застережниці.

У другій половині  IV ст. до н. е. при храмі відкрилася перша в Римі грошова майстерня, де було почато виробництво литих мідних ассів пелюсткоподібної форми. З часом  і майстерню,  і монетну справу,  і власне металеві гроші почали у переносному розумінні називати монетою.

Ну м і з м а т. У монети є своя спеціальна мова, наприклад: монетний тип — стійка композиція елементів, що зображаються, аверс — лицьова сторона монети, реверс — зворотна сторона, легенда — напис на монеті.

Уч и т е л ь.  У нас ще  гості.  Знайомтеся —  житель  стародавньої  Лідії — держави в Малій Азії.

Л і д і є ц ь. Саме у нас та в Давній Греції вперше виникли монети. Це сталося близько 9 тисяч років тому. Монети виготовлялися зі сплаву срібла  і золота, який називали електрум. Монети Ольвії, грецького міста на північному  березі  Чорного  моря,  навіть  відливали  у  вигляді  дельфіна, який вважався покровителем міста. Ці гроші використовувалися на території нашої країни.

Ук р а ї н е ц ь. Перші гроші в Україні з’явилися 2 600–2 500 років тому назад. Ці монети належали грекам, їх виготовляли із бронзи і срібла.

Основною монетою Київської Русі була гривня. Гривнею спочатку називали шийний обруч — жіночу прикрасу, а з часом і розрахункову одиницю. Вагова  гривня —  204,7 г  срібла,  гривня кун —  54 г  срібла.  Існували й більш дрібні гроші: ногати, різани, вевериці. Ці гроші ви можете побачити в музеї та на С. 9 атласу.

Що ви бачите на цих монетах?

Д і т и. Зображення святого, тризуб…

Ну м і з м а т. Перші  золоті  та  срібні  гроші  в Київській  Русі  почали карбувати за Володимира Великого і називали їх златником і срібником.

Робота з текстом підручника

Див. підручник В. Власова, О. Данилевської на С. 23.

Уч и т е л ь. Зараз ми  з  вами  дізнаємося,  як же  виготовляли монети в Київській Русі. Давайте прочитаємо текст підручника на С. 23.

Для кращого сприйняття міняйло видає учням картки з інформацією про монети.

І с т о р и к. Скажіть, а як виготовлялися монети в Київській Русі?

Діти відповідають на питання.

І с т о р и к. Ці монети ми можемо побачити  в нашому  історичному музеї. Але минав час, і монети змінювали свій вигляд.

Ук р а ї н с ь к и й   к у п е ц ь.  Я —  купець  київський.  Торгую  скрізь!

Ось у минулому 1725 році, за новим стилем, до Москви на торги  їздив.

Але  ціни  у  них  зависокі!  На  запаси  їстівні:  четверть  житньої  муки — 30 коп.,  пуд  (16,4 кг)  коров’ячого масла —  60 коп,  віз  сьомги —  10 крб.

25 алтин, одна голова цукру — 4 гривні, лимон — 1,5 коп. Шуба з овчини — 30–40 коп., оксамитова шуба, підбита соболем, — 70 крб.

Мі н я й л о. Гривні українські міняю на московські! У Москві гроші різні ходять! Перераховую на рублі, полтиники, напівполтиники, гривні, алтини.  Дрібні  гроші —  копійка,  деньга,  півшеляга —  100 коп.  або 200 грошей, або 400 півшеляга. Полтиник — 50 коп., або 100 грошей, або 200 півшеляга. Напівполтина — 25 коп., 50 грошей, 100 півшеляга. Гривня — 10 коп., 20 грошей, 40 півшеляга. Алтин — 3 коп., 6 грошей, 12 півшеляга. Підходь! З чистого срібла гроші!

ІІІ. Закріплення знань

Індивідуальна робота

Уч и т е л ь. Щоб не заплутатися в монетах, дітям в школах обов’язково давали спеціальні задачки. Давайте й ми розв’яжемо таку.

Мі н я й л о. Нумо, дітки, хто швидше!

На ярмарок селянин привіз 2 пуди житньої муки, півпуда коров’ячого масла, 5 курей, 150 яєць, 2 вівці. Продавши все, селянин купив двом своїм синам по сорочці по 10 копійок за кожну. Скільки грошей селянин привіз додому, якщо у 1601 р. 4 пуди муки коштували 3 гривеників, пуд коров’ячого  масла —  6 гривеників,  1 курка —  1 копійка,  15 яєць — 2 гро  ші, 1 вівця — 4 алтини.

Уч и т е л ь. Наші гості хочуть поставити вам питання:

  1. Що означає нумізматика?
  2. Чому виникли гроші? Для чого вони були потрібні?
  3. Що виконувало роль грошей до появи монет? (Наведіть приклади)
  4. Із чого була зроблена перша монета?
  5. Що таке гривня?
  6. Хто такі міняйли?

ІV. домашнє завдання

1.  Опрацювати відповідний текст підручника Власова В., Данилевської О. на С. 22–23, 25–28; С. 26–29.

2.  Картки від Міняйли і Монети.

Мі н я й л о. А ось вам завдання на наступний урок — встановіть співвідношення грошей:

  • 1 деньга =… півшеляга;
  • 1 копійка = … гроша … півшеляга;
  • 1 грош = … копійки … півшеляга … грошів;
  • 1 алтин = … копійки … півшеляга … грошенят;
  • 1 п’ятак = … копійок … півшеляга … грошенят;
  • 1 гривеник = … п’ятака … копійок … гроша;
  • 1 полтина = … копійок … гривеників;
  • 1 рубль = … копійок … гривеників … полтиники.

Мо н е т а. А я вам прислів’я і приповідки про себе принесла, тож на наступний урок вам необхідно вставити у них пропущені слова! Може, що нового дізнаєтесь.

  • Деньга …(облік) любить, а хліб — міру.
  • Малий … (золотник), та дорогий.
  • …(Копійка) рубль зберігає.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті