Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі
Мета: познайомити з історією «першого українського королівства», з постатями князів Романа Мстиславича та Данили Романовича; розвивати навички роботи з історичною картою; удосконалювати хронологічні уміння, давати коротку характеристику історичному діячеві, визначати тривалість та послідовність подій, формувати пізнавальний інтерес учнів щодо вивчення історії, виховувати повагу до минулого власного народу .
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок.
Види роботи з учнями: індивідуальна, групова.
Поняття та терміни: бояри, Львів, Золота Орда, татари, угорці, поляки.
Основні дати та події:
- 1199 р. — утворення Галицько-Волинської держави;
- 1205–1264 рр. — князювання Данила Романовича;
- в 1256 р. — перша письмова згадка про Львів.
Особистість в історії: Роман Мстиславович, Данило Романович.
Обладнання уроку: підручник «Вступ до історії України» В. Власова, О. Данилевської або В. Мисана, атлас, зображення князів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань
Робота учнів із завданнями на картках.
Картка № 1
Розв’язавши кросворд, ви отримаєте назву документа, який видавався князям на підтвердження права на князювання.
Питання
- Залежність від Золотої Орди. (Ярмо)
- Військове знаряддя для руйнування мурів. (Таран)
- Кочовики, з якими вів боротьбу Володимир Мономах. (Половці)
- Ім’я хана, під проводом якого монголо-татарське військо захопило Київ. (Батий)
- Місце, де сталася перша битва між русичами та монголами. (Калка)
Картка № 2
- Що означає термін «роздробленість»?
- Назвіть відомі вам причини роздробленості Київської Русі.
Картка № 3
Розв’яжіть хронологічну задачу.
Під час розкопок на місці Десятинної церкви, зруйнованої під час захоплення Києва монголо-татарами, було знайдено меч, щит, срібні медальйони та ювелірні інструменти для виготовлення жіночих прикрас.
- Скільки часу ці речі пролежали в землі, якщо розкопки на місці Десятинної церкви проводилися в ХХ ст.?
- В якому столітті сталася подія, про яку йдеться в завданні?
- Скільки років тому сталася ця подія?
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу
Індивідуальна робота з текстом підручника
Учитель знайомить учнів з правилами роботи з текстом. На першому етапі (читання вголос під керівництвом вчителя, вчитель обов’язково показує приклад такої роботи) учнів просять прочитати фрагмент тексту та дібрати найбільш відповідне слово, що характеризує цей навчальний текст.
На другому — охарактеризувати фрагмент тексту однією фразою.
На третьому — знайти секрет, особливість, без якої даний фрагмент тексту був би позбавлений значення.
Слова, фрази та знайдений секрет записуються в зошит.
Учитель пропонує дітям відкрити підручники на С. 62 та почати ро-боту над текстом.
По завершенні читання вчитель пропонує учням по черзі ознайомити всіх з результатами роботи та разом з дітьми визначає того, хто найбільш точно та оригінально виконав завдання.
Текстова вікторина
Учитель пропонує учням об’єднатися в групи для проведення текстової вікторини. Для цього клас ділиться на групи та отримує завдання придумати питання-загадку до кожного абзацу тексту.
Потім вчитель пропонує по черзі кожній з груп ставити питання-загадки одна одній. Задача тих, до кого звертаються, — відповісти на питання та визначити, якого абзацу в тексті воно стосується.
ІV. Підбиття підсумків уроку
Учитель оцінює учнів з урахуванням активності на уроці, рівня засвоєння нового матеріалу, участі роботи в групі.
V. домашнє завдання
Опрацювати текст параграфа підручника В. Власова та О. Данилевської на С. 62–68; В. Мисана — на С. 62–66.