Технології навчання

Якщо ви вважаєте публікацію Технології навчання корисною, будь ласка, ставте зірочки
1 Зірочка2 Зірочки3 Зірочки4 Зірочки5 Зірочок (9 глосів, оцінка: 4.33)
Loading ... Loading ...
Переглядів: 1308

Технологія навчання — це набір способів, методів, прийомів і дій вчителів й учнів під час навчального процесу.

Технологія — грецьке слово за походженням (tehne — «мистецтво», «ре­месло», «наука», logos — «поняття», «вчення») — форма реалізації людсько­го інтелекту, сфокусованого на розв’язанні суттєвих проблем буття. У слов­никах іншомовних слів: технологія — «сукупність знань про способи й за­соби здійснення виробничих процесів».

Технології навчання

Технології навчання розрізняються  залежно від мети роботи та форм організації навчальної діяльності учнів та діляться на відповідні групи.

Кому потрібні технології навчання?

У сучасній освіті існує певний парадокс: невідповідність між стратегіч­ною метою освіти (а саме всебічний розвиток особистості дитини), закла­деною в нормативних документах, і реальною діяльністю загальноосвіт­нього навчального закладу (надання учням певної суми знань, вироблен­ня вмінь, набуття навичок, контроль та оцінювання цих знань і вмінь).

Розв’язати цей парадокс покликані сучасні освітні технології навчання, виник­нення й розвиток яких зумовлені ступенем розвитку суспільства й науки (так, розвиток кібернетики й обчислюваної техніки зумовив розвиток про­грамованого навчання; дослідження закономірностей розвитку та механіз­мів людського мислення — проблемного навчання; діяльністний підхід у навчанні став результатом досліджень психологів і філософів тощо).

Іще Ян Амос Коменський намагався знайти такий загальний порядок навчання, при якому воно здійснювалося б за єдиними законами людсь­кої природи. Таке навчання вимагало б тільки «вмілого розподілу часу, предметів і методів».

Із часів Коменського було здійснено чимало спроб зробити навчання схожим на добре налагоджену машину, однак і зараз, три століття потому, людство не наблизилося до ідеалу механічно налагодженого впорядкова­ного навчального процесу.

Головною причиною необхідності модернізації освіти можна вважати масовий характер навчання в початковій та середній школі, потім в стар­шій і вищій школах у XX ст. Навчальні заклади зіткнулися з таким проти­річчям: вимоги до якості масової підготовки учнів зростають, а навчан­ня залишається усередненим. За таких умов активний пошук інструмен­тів побудови ефективного навчального процесу для масового навчання, які б гарантовано забезпечували успіх у руках звичайного педагога, є ак­туальною потребою часу. Як знайти підходи, такі дидактичні засоби, які б могли перетворити навчання на свого роду технологічний процес із га­рантованим результатом? Тому, на мою думку, за інтерактивними технологіями навчання майбутнє

Технологія навчання відображає шлях засвоєння конкретного на­вчального матеріалу в рамках відповідної теми, розділу з кожного предме­ту. У документах ЮНЕСКО технологія навчання розглядається як систем­ний метод створення, застосування й визначення всього процесу викла­дання й засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодїї.

Загальні правила й принци­пи технологій навчання:

  1. Принцип педагогічної доцільності, що сформулював ще А. С. Макаренко: жодна дія педагога не повинна бути осторонь від запланованих цілей.
  2. Узаємозв’язок викладання й навчання. К. Д. Ушинський головною за­дачею вчителя вважав перетворення діяльності учня на його самостій­ну діяльність.
  3. Необхідним елементом технології навчання є тематичне планування (яке включає стислу характеристику кінцевих результатів).
  4. Організація контролю на кожному етапі навчальної діяльності учнів.
  5. Стимулювання творчої діяльності учнів, орієнтація на учня не тільки знаючого, а й уміючого.
  6. Різноманітність форм і методів навчання, недопущення універсаліза­ції певних засобів і форм.

Термін «освітні технології» більш широкий, ніж «технологія навчання», бо відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього про­стору. їх призначення — прогнозування розвитку освіти, його конкретне проектування й планування, передбачення результатів, а також визначен­ня відповідних освітнім цілям стандартів (Л. В. Буркова, канд. пед. наук). Прикладом освітньої технології є освітні закони («Про загальну середню освіту»), освітні системи (система безперервної освіти), гуманістична кон­цепція освіти, особистісно орієнтоване навчання.

Поняття «педагогічна технологія навчання» (сукупність методів, форм, прийо­мів навчання, тотожних їм моделей управління, підпорядкованих визна­ченій меті, що гарантують певний позитивний результат) у життя вчителя входило поступово: від первинного уявлення про педагогічну технологію як навчання за допомогою технічних засобів до уявлення про педагогіч­ну технологію як системне й послідовне втілення в практику заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу.

Прикладом педагогічних технологій навчання, що прйходять апробацію в закла­дах освіти України, є «Модульно-розвиваюче навчання» — автор А. В. Фур­ман, «Педагогіка життєтворчості» — автор І. Г. Єрмаков, «Школа діалогу культур — автор В. С. Біблер, «Екологія і діалектика» — автор Л. В. Тара- сов, «Довкілля» — автор В. Р. Ільченко, система розвиваючого навчання — автор Л. В. Занков та ін.

У чому же суть педагогічної технології навчання в цілому? По-перше, педагогіч­на технологія зводить нанівець педагогічний експромт у практичній діяль­ності, передбачає попереднє проектування навчально-виховного процесу, послідовну реалізацію проекту в класі. По-друге, педагогічна технологія пропонує проект навчально-виховного процесу, який визначає структуру й зміст діяльності учня. По-третє, істотна риса педагогічної технології навчання — процес цілепокладання (діагностика цілепокладання, об’єктивний конт­роль якості засвоєння навченого матеріалу учнем).

У цілому за великої кількості визначень понять «технології навчання», «педагогічна технологія» їх функціонування можна описати такими важ­ливими принципами (голланд. психолог Кларк Ван Парререн):

Принципи технології навчання

  • викликати в учнів стійку мотивацію до навчання (це може базуватися на особистому досвіді учнів).
  • навчати діалогічно, тобто в співпраці з учнями.
  • навчати діагностично (постійне спостереження за навчан­ням, корекція, стимулювання).
  • варіативність структури навчання.
  • навчати у відповідному темпі, використовувати оптималь­ні засоби й способи.
  • навчати й допомагати учням на рівні їх фактичних здібнос­тей, а не на рівні зовнішніх характеристик відповідей учнів при виконан­ні навчальних задач.
  • здатність учнів до рефлексії та оцінювання свого прогре­су.
  • забезпечення учнів такими наборами завдань для самостій­ної роботи, що допомагають уникнути «ригідності» дій, мислення.
  • стимулювання ініціативи й творчості учнів.
  • створення таких умов у класі, що сприятимуть формуван­ню соціально інтегрованої особистості учня.

Слід пам’ятати, що хоча педагогічні технології навчання й вимагають високої активності вчителя й учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.


Категорії: Технології навчання.