Сугестивне навчання

Сугестивне навчання

Сугестивне навчання (з латини suggesio — навіювання) — це відносно нова система навчання, яка використовує засоби навіювання з навчально-виховною метою.

Технологія сугестивного навчання, базується на роширенні прихованих можливостей людини, що в свою чергу дозволяє поглибити та зробити більш ефективним навчальний процес. Доречі, такі напрямки, як сугестопедія та релаксопедія стрімко розповсюджуються серед вітчизняних педагогів, у тому числі у тому числі й серед викладачів ВНЗ.

Сугестивне навчання

Сугестивне навчання досить широко використовуєть­ся в методиці викладання багатьох шкільних предметів (особливо іно­земних мов). Ще в 70-ті рр. XX ст. болгарський лікар-психіатр Г. Лозанов запропонував своєрідну технологію сугестивного навчання — цілеспрямоване на­віювання на основі релаксації (розслаблення, зменшення напруження) у звичайному стані свідомості, що приводить до виникнення ефекту гіпермнезії (надзапам’ятовування). Учений створював на своїх сугестопедичних заняттях своєрідний «концертний» настрій, звертаючись до яскра­вих образів, міміки, музики та ін.

Технологія Г. Лозанова ґрунтується на таких принципах:

  • відсутність зубріння;
  • навчання без перевтоми;
  • основою навчання є мотивація та пізнавальний інтерес учнів;
  • проведення навчання великими блоками;
  • комплексність виконання завдань.

Практичне використання цієї технології навчання довело, що кожен учень здатен запам’ятати набагато більше інформації, ніж під час традиційно­го навчання. Необхідно звернути увагу на те, що в разі якщо ці знання не знаходять постійного застосування, вони швидко зникають.

Дуже важливим є те, що релаксопедія є активним методом засвоєння навчальної інформації.

Проблеми застосування релаксопедії в 70-ті рр. досліджували російсь­кі вчені О. С. Лібіх, Є. Г. Рейдер, І. Є. Шварц. В основному ці роботи сто­сувалися викладання іноземних мов.

Необхідно пам’ятати, що релаксація протипоказана лише учням та вчителям із наявністю психічних захворювань. Тому для впровадження цієї технології необхідно залучити кваліфікованих фахівців.

Структура релаксопедичного уроку (за С. С. Пальчевським)

  1. Попереднє ознайомлення з новим матеріалом, усвідомлення його уч­нями, формування зорових і слухових зв’язків (5—7 хв).
  2. Уведення учня в стан релаксації (7-10 хв).
  3. Релаксопедичне засвоєння нової інформації. Створення стійких зву- комоторних образів (20—25 хв).
  4. Завершення релаксопедичного сеансу («Я вірю в себе!», «Я’гарно запам’ятав матеріал!»).
  5. Виведення зі стану релаксації. Виконання письмових завдань для пе­ревірки якості засвоєння матеріалу й творчих завдань.

Слід зазначити, що в стані релаксації доцільно вводити інформацію, яку необхідно відтворювати на репродуктивному рівні.

Під час сеансу учні спочатку повинні прийняти зручну позу (напри­клад, «позу візниці»), зосередитися на голові вчителя, заплющити очі. Протягом 5 хв відбувається входження в стан фізичного спокою, потім — входження в стан психічного спокою, наступний етап — виникнення від­чуття важкості й теплоти в правій руці.

Уведення необхідної для засвоєння інформації учитель проводить тихим, спокійним, упевненим голосом, ін­тонацією виділяючи основне; найскладніше потрібно розмістити на почат­ку та наприкінці сеансу. Доречно використовувати спеціальний музичний супровід, яскраве художнє слово, образну мову. Під час сеансу учні пере­бувають у стані заглиблення в себе, усамітнення, не розплющують очей, можуть пошепки повторювати фрази, сказані вчителем. Сеанс обов’язково має бути завершений виведенням учнів із цього стану.

Більш простим є використання такого методу, як «міні-ермітаж» (не­велике усамітнення учня на уроці), що не потребує введення учнів у третій та четвертий стани релаксопедії (фізичного та психічного розслаблення з відчуттям важкості й теплоти в правій руці й стану повної релаксації). Запам’ятовування відбувається в звичайному стані свідомості, фізичного й психічного спокою. Цей метод використовується з технікою аутотренін­гу, він не становить винятку навіть для тих дітей, які схильні до психічних захворювань. Міні-ермітаж допомагає сформувати цілісні образи геогра­фічних об’єктів, створивши ситуацію присутності, впливаючи на емоцій­ну сферу учнів.

Теги: .

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті