Стратегія поведінки вчителя:

Правила поведінки вчителя під час порушення дисципліни

  1. Наскільки це можливо,  ігноруйте  ситуацію,  яка Вам не подобається. Звертаючи  на  неї  увагу,  Ви  лише  закріплюєте  небажану  поведінку учня.
  2. Якщо Ви все ж змушені діяти, використовуйте «сигнальне втручання». Суворо подивіться, похитайте головою, щоб дати учневі зрозуміти, що він робить щось неприйнятне.
  3. Спробуйте наглядати за ним зблизька. Підійдіть ближче до учня, який погано поводиться, або пересадіть його ближче до себе.
  4. Спробуйте  поступово  формувати  поведінку  учня.  Закріпіть  ту  його поведінку,  яка  близька  до  бажаної,  і  далі  поступово  і  ненав’язливо підвищуйте свої вимоги, як у виставі події наближаються до кульмінації.
  5. Скажіть неслухняному учневі, що Ви хочете, аби він  змінився. Дайте зрозуміти, чого від нього очікуєте, потім поясніть, що станеться, якщо він це зробить (це краще, ніж пояснювати, що станеться, коли він цього не зробить). Будьте рішучими, щоб закріпити прийнятну поведінку.
  6. У  розкладі  завдань  розмістіть  спочатку  менш  пріоритетні.  Інакше кажучи, спочатку нехай учні роблять те, чого не люблять, а потім те, що їм подобається.
  7. Аналізуючи  виконання  завдання,  краще  відзначати  правильні  відповіді,  ніж  неправильні.  Робіть  це  ненав’язливо,  адже  ніхто  із  нас не любить, коли його роботу виставляють на огляд, особливо тоді, коли його помилки виправляють червоним.
  8. Створіть довірливу атмосферу, даючи можливість учням самим оцінювати  свою працю,  спираючись на Вашу   підтримку  та  дотримуючись правил поведінки на уроці. Якщо Ви скажете учням, що вони гарні, це принесе користь і вам. Краще хвалити добру працю, ніж доброго учня.
  9. Якщо Ви змушені погрожувати, то виконуйте ці погрози. Даремні погрози тільки послаблюють Вашу  позицію.
  10. Посилаючи учня до  завуча, подумайте, можливо, саме цього він хоче цієї хвилини (щоб уникнути виконання складного завдання в класі).
  11. Коли  Ви  робите  зауваження  учневі,  то  робіть  його  віч-на-віч,  щоб уникнути його приниження перед класом.
  12. Уникайте вимушених зізнань. Звинувачений учень напевно буде брехати; краще скажіть йому, що він зробив погано і що Ви хочете, аби це не повторилося. Після цього забудьте про цей випадок.
  13. Уникайте примусів. Якщо Ви  спонукаєте  учня  до поганої поведінки, він так і вчинить.
  14. Не ображайте дітей. Не кажіть  їм ніколи, що вони найгірші, дурні та невиховані. Дотримуйтесь принципу, за яким, якщо на собаку постійно казати, що він свиня, через певний час він зарохкає.
  15. Натякніть  учневі, який дошкуляє  іншим, що йому  треба вибачитися, але не примушуйте його це робити. Якщо Ви змусите учня вибачитися, то з його боку це буде нещирим вчинком.
  16. Остерігайтесь здійснювати масові покарання, якщо учень винен, то він має  відповідати  сам  за  свій  вчинок,  а  не  цілий  клас  (ряд).  Якщо  не   знаєте,  хто  винен,  краще  залишити  цю  справу,  а  не  звинувачувати цілий клас.
  17. Якщо  Ви  змушені  вдаватися  до  покарання,  то  робіть  це  тільки  тоді, коли маєте намір  закріпити правильну поведінку  відразу після покарання.
  18. Не  беріть  за  правило  записувати  зауваження  до  щоденника  учня («Розмовляв»,  «Грався  на  уроці»,  «Бігав  по  класу»,  «Бив  товариша» тощо). Подумайте,  по-перше:  а  де  в  цей  час  були Ви?  І що  робили? Ви  ставите  підпис  під  власним  безсиллям,  бо  не  вмієте  організувати роботу учнів,  їх зацікавити. А по-друге, Ви не знаєте реакцію батьків. Одні не звернуть уваги, й учень продовжуватиме робити те саме. А інші вчинять над дитиною фізичну чи моральну розправу. В результаті, Ви ніколи не будете користуватись повагою в цього учня, й Ваш предмет потрапить до його «чорного» списку.
  19. Якщо  Ви  вимушені  викликати  до  школи  батьків,  то  підготуйтесь до  того, що навіть найгірший  учень — це кохана дитина для батьків,тому врахуйте такі поради:
  • підготуйте  матеріали  до  зустрічі  (зошити,  контрольні  роботи,  його записочки чи інше, чим він займається на уроці);
  • не кажіть про те, чого самі не бачили чи не чули;
  • не  з’ясовуйте  стосунки  за  участю  інших  учнів,  без  присутності  їхніх батьків;
  • подумайте, який хочете мати результат від цієї зустрічі;
  • ведіть розмову спокійно, коректно й тактовно, навіть у випадку, якщо на Вас підвищують голос;
  • запропонуйте  вихід  із  ситуації, що  склалася, для двох  сторін  (батьків   і вас);
  • не забудьте сказати і про позитивні риси цього учня.

Спочатку  Ви  можете  випробувати  на  практиці  одну  з  цих  стратегій. Коли  відчуєте, що  можете  вміло  нею  користуватись,  додайте ще  кілька.

Не намагайтеся застосувати їх усі одночасно.

«Приклад   — кращий учитель! Те, що ми робимо, проявляється виразніше, ніж те, що ми говоримо. Вкрай важливо, щоб дорослі в школах моделювали учням важливість вчитися ціле життя, спонукали їх до колективної праці та будили бажання постійно вдосконалюватися» (Денніс Спаркс).

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті