Східноафриканське плоскогір’я

Східноафриканське плоскогір’я

Східноафриканське плоскогір’я належить до активної частини Африканської  платформи. В його рельєфі поєднуються високі рівнини, лавові плато,  гірські долини  з озерами, високі вулканічні конуси. В  екваторіальному  і  субекваторіальному мусонному кліматі  розвинулись  саванові ландшафти  з лісами на навітряних схилах.

Плоскогір’я  складене  докембрійськими  кристалічними,  палеозойськими  та  мезозойськими  континентальними  відкладами.  Велетенські тектонічні розломи  і рифти утворилися в кайнозої. В рельєфі рифти — вузькі  улоговини  з  крутими  ступінчастими  схилами,  найбільші  з  них заповнені озерами. Борти рифтів піднімаються над днищами на 2000 м і більше. На західній окраїні плоскогір’я глибокі грабени зайняті озерами Альберта,  Едуарда, Ківу,  Танґаньїка, Ньяса. Між  озерами Альберта і Едуарда знаходиться масив Рувензорі з абсолютною відміткою 5109 м.

Він  складений  кристалічними  сланцями,  гнейсами,  інтрузивними  породами.  Тут  наявні  льодовикові  форми  рельєфу:  кари,  цирки,  трогові долини, кінцеві морени.

Район  діючих  вулканів  розташований  між  озерами  Едуарда  і  Ківу.

Підземні виверження вулканів відбуваються на дні озер Ківу  та Ньяса.

Між  озерами  Едуарда,  Альберта,  Вікторія,  улоговиною  р.  Білий  Ніл знаходиться озерне плато  з висотами 1000–1500 м. У його центрі серед заболоченої рівнини утворилось оз. Кйоґа.

Уздовж  тектонічних  розломів  піднімаються  згаслі  вулкани  Кіліманджаро,  Кенія,  елґон,  діючий  Меру,  група  велетенських  кратерів згаслих вулканів, серед яких вулкан Нґоронґоро з кальдерою діаметром 22 км  і солоним озером.

Східноафриканському  плоскогір’ю  властивий  субекваторіальний жаркий, перемінно-вологий клімат.

Контрастність рельєфу, різна експозиція схилів гір і плато, не  однакове зволоження, вертикальна кліматична поясність зумовили різноманітність ландшафтів Східноафриканського  плоскогір’я.  Типові  савани  з  листопадними рідколіссями та чагарниками на червоно-коричневих і чорних тропічних ґрунтах поширені у внутрішніх районах плоскогір’я. Пустельні савани з колючими чагарниками на червоно-бурих ґрунтах сформувались у північно-східних районах, глибоких улоговинах з безстічними озерами.

На прибережній низовині поширені напівпустельні природні комплекси, савани, а в річкових долинах ростуть мішані вічнозелені листопадні ліси.

В  районах  з  надмірним  зволоженням  розвинулись  екваторіальні  лісові ландшафти  з  вологими  лісами  на  червоно-жовтих  ґрунтах  та  мішані листопадні й високотравні савани на червоних  ґрунтах.

В горах спостерігається висотна поясність, проявляються контрасти природних комплексів, зумовлені експозицією схилів. Так, на внутрішніх західних  схилах, що  знаходяться  в  дощовій  тіні,  розвинуті  чагарникові савани  або  савани  з рідкостійними лісами. Навітряні  східні  схили  зволожуються  східним  пасатом,  за  рік  тут  випадає  1500–2000  мм  опадів.

Тому припідняті навітряні схили до висот 1000–1200 м, а також схили г. Кіліманджаро до 2100–2800 м вкриті вологими дощовими лісами, вічнозеленими лісами з Африканської  камфори, фікусів, макаранги, хвойних порід.  До  висот  2000  м  з  вторинними  парковими  саванами  межують плантації кави, бананів, бавовнику та інших культур. До висот 2400–3000 м зростають вічнозелені розріджені ліси з хвойними, папоротеподібними, деревоподібними, ялівцем, ліанами тощо. Верхня межа поширення суцільних  хмар  у  приекваторіальній  смузі  досягає  3500  м,  а  верхняя межа  лісу —  3000–3300 м. Вище,  на  висотах  від  3000  до  3600–3900 м, поширені  рідкостійні  ліси  з  вереском,  ярусом  трав  і  сукулентів. Вище, до 4500–4800 м, знаходиться пояс з гігантських рослин сенеціо та лобелій.

Ще вище поширені кам’яні розсипища, мохи і лишайники. На екваторі висота снігової лінії сягає 4800 м, на Кіліманджаро — ще вище. Язики невеликих льодовиків опускаються до висот 4700–4200 м.

За регіональними відмінностями природних ландшафтів Східноафриканське плоскогір’я поділяється на такі регіони: 1) Західні озерні грабени (з  озерами  Альберта,  Едуарда,  Ківу,  Танґаньїка  та  ін.);  2)  Центральні рівнини (Уґанди, Уньямвезі); 3) Плоскогір’я Ньясаленду; 4) Вулканічне плоскогір’я Кенії;  5)  Береговий  Уступ  з  помірно  вологими  трав’янистими саванами.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті