Правила правопису слів іншомовного походження

Правила правопису слів іншомовного походження

Передача голосних у словах іншомовного походження

Російська літера и у словах іншомовного походження в українській мові передається трьома буквами —  залежно від позиції у слові: и,  і,  ї.

Правопис и

а) у загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: супозиторій, ноноксинол, стеарин, кандидоз, клемастин, цитрат, режим, шизофренія, але перед наступним голосним пишеться  і: діаліз, фізіологія, емульсія, операція;

б) у географічних назвах з кінцевими буквосполученнями  -ида, -ика: Атлантика, Корсика, Флорида, Атлантида;

в) у  географічних  назвах  після  приголосних  дж, ж,  ч, ш, щ,  ц перед  наступним  приголосним:  Йоркшир,  Лейпциг,  Чикаго, але  перед  наступним  голосним  та  в  кінці  слова  пишеться  і: Віші, Шіофок;

г) у географічних назвах із буквосполученням -ри- перед наступним приголосним, крім й: Крит, Мадрид, Цюрих, але Австрія;

д) в  інших  географічних назвах після приголосних  д, т  і у  випадках з узвичаєною вимовою: Аргентина, Скандинавія, Сирія, Сицилія, Бразилія, Єгипет, Пакистан, Китай, Єрусалим, Вифлеєм та у похідних від них: єгиптянин, єгипетський, сицилійка,  сицилієць;

е) у  деяких  словах  іншомовного  походження,  давно  засвоєних українською  мовою,  відповідно  до  вимови  після  б,  п,  в,  м, ф,  г,  к,  х,  л,  н  перед  наступним  приголосним:  імбир,  спирт, мирт, нирка, скипидар, кипарис, єхидна;

є) у словах церковного вжитку: єпископ, єпитрахиль, миро, диякон, митра, митрополит.

Правопис і

а) на  початку  слова  (загальні  і  власні  назви):  Індія,  Ібсен,  інсульт, інтерфаза, інтернатура,  інтоксикація;

б) після  будь-якого приголосного перед наступним  голосним  та йсистолія,  інгредієнт, біовіталь,  епігастрій, радій;

в) у середині слова після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним  приголосним:  інгібітор,  кліренс,  мікоз,  ністатин,  епідерміс, фібра,  гідроліз, твін;

г) після приголосного у кінці невідмінюваних слів: візаві, таксі, попурі;

д) після приголосного у деяких особових іменах і в географічних назвах, а також у похідних словах перед наступним приголосним  і в кінці слова: Нагасакі, Сочі, Дідро, Лісабон.

Правопис ї

а) у середині слова після  голосного: новокаїн, алкалоїд, Каїр.

Російська  літера  е  у  запозичених  словах  в  українській  мові залежно від позиції у слові передається як  е  та  є.

Правопис е

На місці російського  е:

а) у середині слова після твердого приголосного: бесалол, вестибуліт,  гебефренія, мезотелій, нефропексія;

б) після префіксів  і споріднених  із ними елементів: діетил, поліембріонія, реекспорт.

На місці російського  э:

а) у будь якій позиції: етногенез, еластаза, електрограф, аеропоніка, аероемболія.

Правопис є

а) на  початку  слова  за  узвичаєною  вимовою:  єнамін,  єрник,   єрсей,  єюніт, Європа, Єгипет,  європій;

б) у середині слова після е, і, й: реєстр, феєрія, дієн, дієтотерапія, лієніт, мієломатоз, Фейєрбах;

в) у середині слова після апострофа  і м’якого знака: п’єзометр, об’єкт, барельєф, Готьє, вольєра.

Правопис у

а) у словах, запозичених із французької мови після ж, ш: журі, брошура, а також у словах парфуми, парфумерія.

Для позначення роздільної вимови на письмі у словах іншомовного походження вживається  знак апострофа та м’який  знак.

Вживання апострофа

а) у середині слова після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є,  ї: б’єф, комп’ютер, миш’як, прем’єра, п’єдестал, Руж’є, Монтеск’є;

б) у середині слова після кінцевого приголосного префікса перед я, ю, є,  ї: ад’юнктура, кон’юнктура,  ін’єкція.

Вживання м’якого знака

а) у  середині  слова після  д, т,  з,  с, л, н  перед  я, ю,  є, йоательє, бульйон, мільйон, Лавуазьє, Ньютон, міньйон;

б) у середині та в кінці слова після д, т, з, с, л, н перед наступним  приголосним:  більгарціоз,  нефрокальциноз,  ригідність, равіоль;

в) у  середині  слова після л перед наступним  о браульоз, міогельоз, туберкульоз.

Передача подвоєних і неподвоєних приголосних

Подвоєння відбувається

а) у  середині  слова  при  збігу  однакових  приголосних  на  межі префікса й кореня  (якщо у мові-реципієнті вживається паралельне  непрефіксальне  слово):  імміграція  (є міграція),  ірраціональний  (є раціональний), апперцепція  (є перцепція)

б) у  власних  назвах  та  похідних  від  них  словах:  Калькутта, Ніцца, Шиллер, шиллерівський, Уссурі, уссурійський.

Подвоєння не відбувається

а) у загальних назвах: комісія, колектив, територія, беладона, акомодація.

Запам’ятайте

Лише  в  деяких  загальних  назвах  іншомовного  походження зберігається подвоєння: аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті