Правопис голосних
Правопис ненаголошених голосних у коренях слів
Голосні звуки української мови [а], [о], [у], [е], [и], [і] в наголошеній позиції вимовляються чітко, виразно: очі, ґудзик, ґава. Написання літер, що їх позначають, підпорядковується фонетичному принципу української орфографії — як вимовляємо, так і пишемо.
У ненаголошеній позиції голосні [е], [и], [о] у процесі мовлення втрачають виразність звучання і наближаються до близьких за вимовою звуків. Написання таких літер перевіряється шляхом підбору спільнокореневих слів або форм того самого слова із потрібним голосним у наголошеній позиції: весна — весни, риплять — рипнути, розумний — розум.
Написання слів, до яких неможливо підібрати перевірне слово, перевіряється за орфографічним словником.
Правопис и та і в коренях слів
У коренях слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишеться и: життя, чистота, широчінь, щирість, гіркий, кислота, хитрість.
Буква і пишеться тільки тоді, коли вона позначає звук, що при словозміні чергується з о та е: шість — шести, загін — загону.
Чергування голосних
- Чергування давніх [о], [е] у відкритому складі з [і] в закритому складі при словозміні та словотворенні: нести — ніс, село — сільський, твій — твого, голова — голів.
- Запам’ятайте
- Чергування голосних [о], [е] з [і] не відбувається у запозичених словах (директор, атом, дизель) та у звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, -ор-, -ов-, -ер-, -ев- (огорожа, холодний, береговий, шелест, дерти, повний, певний).
- Чергування нових [о], [е], що виникли на місці колишніх [ь], [ъ], з нулем звука: а) випадні: сон — сну, день — дня; б) вставні: ті, що з’являються на місці нуля звука при словозміні переважно перед приголосними [р], [л], [м], [н]: брати — беру, прати — перу, голка — голок.
- Чергування [е] з [о] після шиплячих та [й]: пшениця — пшоно, увечері — вечора, четвертий — чотири, боєць — бойовий.
- Найдавніші чергування [о] з [е] та [і], [е] з [і] та [и] з [і]: носити — нести — ніс, летіти — літати, сидіти — сідати.
- Чергування [і] з [о] в іменниковому суфіксі -ість при набутті іменником форми орудного відмінка: радість — радості, сміливість — сміливості, активність — активності.