Правопис голосних

Правопис голосних

Правопис ненаголошених голосних у коренях слів

Голосні  звуки української мови  [а],  [о],  [у],  [е],  [и],  [і] в наголошеній позиції вимовляються чітко, виразно: очі, ґудзик, ґава. Написання літер, що їх позначають, підпорядковується фонетичному принципу української орфографії — як вимовляємо, так  і пишемо.

У  ненаголошеній  позиції  голосні  [е],  [и],  [о]  у  процесі  мовлення втрачають виразність  звучання  і наближаються до  близьких  за  вимовою  звуків.  Написання  таких  літер  перевіряється шляхом підбору спільнокореневих слів або форм того самого слова із  потрібним  голосним  у  наголошеній  позиції:  весна —  весни, риплять — рипнути, розумний — розум.

Написання слів, до яких неможливо підібрати перевірне слово, перевіряється  за орфографічним словником.

Правопис и та і в коренях слів

У коренях слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишеться и: життя, чистота, широчінь, щирість,  гіркий, кислота, хитрість.

Буква і пишеться тільки тоді, коли вона позначає звук, що при словозміні чергується  з о та  е: шість — шести, загін — загону.

Чергування голосних

  1. Чергування  давніх  [о],  [е]  у  відкритому  складі  з  [і]  в  закритому  складі  при  словозміні  та  словотворенні:  нести —  ніс, село — сільський, твій — твого,  голова —  голів.
    • Запам’ятайте
    • Чергування  голосних  [о],  [е]  з  [і]  не  відбувається  у  запозичених  словах  (директор,  атом,  дизель)  та  у  звукосполученнях   -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, -ор-, -ов-, -ер-, -ев- (огорожа, холодний, береговий, шелест, дерти, повний, певний).
  2. Чергування нових [о], [е], що виникли на місці колишніх [ь], [ъ], з нулем звука: а) випадні: сон — сну, день — дня; б) вставні: ті, що  з’являються на місці нуля  звука при  словозміні переважно  перед  приголосними  [р],  [л],  [м],  [н]:  брати —  беру, прати — перу,  голка —  голок.
  3. Чергування [е] з [о] після шиплячих та [й]: пшениця — пшоно, увечері — вечора, четвертий — чотири, боєць — бойовий.
  4. Найдавніші чергування  [о]  з  [е]  та  [і],  [е]  з  [і]  та  [и]  з  [і]:  носити — нести — ніс, летіти — літати, сидіти — сідати.
  5. Чергування [і] з [о] в іменниковому суфіксі -ість при набутті іменником форми орудного відмінка: радість — радості, сміливість — сміливості, активність — активності.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті