Мета: вправляти дітей у розрізненні слів, схожих за звучанням.
Ігровий матеріал: картинки, на яких зображені дівчинка Ганна, ванна, козел, осел, лялька Мила, мило, миска, мишка, танок, замок.
Хід гри
Вихователь показує картинки й уточнює, що на них намальовано. Наприклад, він показує картинку із зображенням дівчинки.
В и х о в а т е л ь. Цю дівчинку звуть Ганна. Як її звуть? (Діти відповідають.) А хто мені скаже, що це? (Показує картинку із зображенням ванни.) (Діти відповідають: «Ванна».) Вихователь ставить обидві картинки на фланелеграф поруч: Ганна (дівчинка) — ванна. Таким чином уточнюються назви зображених на картинках предметів.
Після цього вихователь, називаючи одну з парних картинок, пропонує дітям показати її, а потім показати і назвати другу.
Він викликає по черзі декілька малюків. Коли відповідає один із дітей, решта уважно слухають і стежать, що він показує. Іноді вихователь запитує, чи правильно викликаний знайшов пару і чи ту картинку він показав.
Після того, як правильно показані та названі всі пари, вихователь пропонує дітям загадки. Він залишає на фланелеграфі одну пару картинок: танок і замок.
Прочитавши загадку:
Не гавкає, не кусає,
А в будинок не пускає, —
він просить малюків відгадати, про який предмет ця загадка? Діти відгадують і показують відповідну картинку.
Потім вихователь виставляє картинки із зображенням миски і мишки та загадує нову загадку:
Маленька, сіренька
Під підлогою живе,
Уночі шкребе.
Вихователь стежить, щоб діти були уважними та правильно показували і називали предмети.
