Народні ігри

Народні ігри

Багатющий  ігровий  матеріал,  створений  генієм  народу  для дітей,  доводить  своєрідність  культури  нації.  Знання  цього  жанру фольклору (народні ігри) одухотворяє  дитину,  розвиває  її мовлення,  сприяє кращому  розумінню  національного  образу  світу.  Веселі  ігри  та забави  з  точністю  передавались  із  покоління  в  покоління,  вони спрямовані на умиротворення сил природи, на передавання знань, звичаїв,  світосприйняття,  моралі.  Таким  чином,  вони  сприяли розвитку  в  дитини  національного  асоціативного  мислення,  формували  її характер. Збірку народних ігор для ДНЗ ви знайдете у розділі сайту Ігри для ДНЗ.

Народна  гра  має  більш-менш  стійкі  правила,  що  пов’язані з побутом та діяльністю людей. В  ігровій діяльності дитини плекаються природні смаки, емоційні відчуття, навички спілкування з природою, риси національного характеру, споконвічні чесноти — працелюбність, пісенність, м’який гумор, воля та  інтелект. Вихователь  упродовж  перебування  дитини  в  дитячому  садку має  вдало,  легко,  принагідно  і  найдоступніше  використовувати народні  ігри у спілкуванні з дітьми. В  ігрових  та  хороводних  піснях —  синкретичному жанрі  дитячого  фольклору —  слова,  мелодія,  міміка,  танцювальні  рухи й  драматичні  дії  тісно  поєднуються  між  собою. Під  час  першого ознайомлення з новою грою вихователь повинен намагатися передати дітям відчуття ритму, краси образу, барвистості мови.

Завдання  народних  ігор

У  народних  іграх  навчальні  завдання  часто  нібито  приховані в  підтексті  та  спрямовані  на  те, щоб  радувати  дітей  і  тим  самим спонукати  їх активність  і творчість. Завдання  народних  ігор—  дати  дітям  здоровий  відпочинок і  розвагу,  сприяти  їхній  творчій  діяльності  та  стимулювати  розвиток позитивних якостей характеру. Ігри можна  проводити  як  у  приміщенні,  так  і  на  відкритому повітрі, під час фізкультурних та музичних занять, після занять, на ранках  і вечорах розваг, на екскурсіях  і прогулянках. Вихователь,  придивляючись  до  кожної  дитини,  повинен  визначити,  як  вона  сприймає  своє  справжнє  «Я»,  який  стан  «Я» активізовано в цей момент, а також урахувати її психофізіологічне  самопочуття,  обрати  слушний  час  для  гри,  уміти  зацікавити нею  дитину,  не  знижувати  барвистості  та  емоційної  насиченості гри  дидактичною  метою,  вислуховувати  дитячі  зауваження  чи примітки, брати до уваги наявні потреби й запити. Нехай дитина веселиться, радіє  і грається. Сьогодні  вихователь  має  можливість  самостійно  добирати ігровий  репертуар,  доповнювати  його  оригінальними  авторськими  матеріалами,  що  за  змістом,  формою  і  способом  проведення  відповідали  б  бажанням  дітей  певної  вікової  групи, стимулювали б їхню життєдіяльність. При цьому слід уникнути незрозумілих для теперішньої дітвори  ігор, перенасичених діалектизмами  або  ж  тих,  які  за  наших  умов  утратили  своє  виховне значення.

У народній педагогіці визначено дві групи дитячих  ігор

Перша група — це спонтанні ігри. Вони виникають самі по собі й часто є наслідуванням дій дорослих. Наприклад, діти «варять борщ» лялькам  на  обід  (кришать  березове  листя,  підливають  воду)  чи «будують  хату»  з  брусочків,  виготовляють  іграшкові меблі,  одяг (шиють  білу  сорочку, корсетки,  хусточки,  сукні);  хлопчики плетуть лялькам гамаки тощо. До другої групи народних ігор умовно належать ігри, спеціально вигадані для розваги. Вони здебільшого містять готові правила, що  створювались  століттями, шліфувались  і виховують у дитини спритність, рішучість, самостійність. Звертаючись до надбань минулого,  слід  ураховувати  найкращі  зразки  періоду  становлення української  державності,  коли ще  була  відсутня  певна методика дошкільного виховання, але народні  ігри  завжди  займали чільне місце  в  практичній  роботі  вихователя.  Це  різні  за  формою  проведення ігри (колективні, невеликими групами, парами, з м’ячем у  різноманітних  своїх  комбінаціях;  на  кмітливість,  із  фантами, з віночком, стрічкою, гілкою та багато  інших).

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті