Майстер-клас

Майстер-клас — це головний засіб передавання концептуально нової ідеї авторської педагогічної системи. Учитель як професіо­нал протягом років виробляє індивідуальну (авторську) методичну систему, що містить цілепокладання, проектування, використання послідовності багатьох відомих дидактичних і виховних методик, уроків, заходів, власні винаходи, ураховує реальні умови роботи з різними категоріями учнів тощо.

Майстер-клас — це особлива форма навчального заняття, що заснована на «практичних» діях, у ній міститься творче розв’я­зання певних педагогічних завдань (пізнавального й проблем­ного).

Майстер-клас — це передавання майстром учням досвіду, май­стерності, найчастіше шляхом прямої й коментованої демонстрації прийомів роботи.

Якими є найважливіші особливості майстер-класу?

1. Новий підхід до філософії навчання, що змінює наявні стерео­типи.
   1. Метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє об­мінюватися думками.
   2. Створення умов для залучення всіх до активної діяльності.
   3. Постановка проблемного завдання й розв’язання його за до­помогою програвання різних ситуацій.
   4. Прийоми, що розкривають творчий потенціал як учителя- майстра, так і учасників майстер-класу.
   5. Форми, методи, технології роботи повинні пропонуватися, а не нав’язуватися учасникам.
   6. Забезпечення можливості кожному учасникові висловитися щодо запропонованого методичного матеріалу.
   7. Процес пізнання є значно важливішим, ціннішим, ніж власне знання.
   8. Форма взаємодії — співробітництво, співтворчість, спільний пошук.

Готуючись до майстер-класу, варто звернути увагу на те, що головне в технології проведення майстер-класу — не повідомити й опанувати матеріал (інформацію), а передати засоби діяльності (прийом, метод, методика або технологія). Передати продуктивні засоби роботи — одне з найважливіших завдань для вчителя- майстра.

Вимоги до організації й проведення майстер-класу

• Майстер-клас — це оригінальний спосіб організації діяльності педагогів у складі малої групи (7—15 учасників).
• Майстер-клас як локальна технологія транслювання педа­гогічного досвіду повинен демонструвати конкретний мето­дичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання й виховання. Він повинен складатися із завдань, що спрямовують діяльність учасників на розв’язання поставленої педагогічної проблеми.

Проведення майстер-класу

• Презентація педагогічного досвіду вчителем-«майстром»:
  • характеризують учнів класу, обґрунтовують результати попередньої діагностики, прогнозують розвиток учнів;
  • коротко характеризують основні ідеї технології;
  • описують досягнення в роботі;
  • доводять результативність діяльності учнів, що свідчить про ефективність технології;
  • визначають проблеми й перспективи в роботі вчителя-майстра.
• Ознайомлення із системою навчальних занять:
  • описують систему навчальних занять;
  • визначають основні прийоми роботи, які учитель демон­струватиме слухачам.
• Проведення імітаційної гри:
  • учитель-«майстер» проводить навчальне заняття зі слуха­чами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями;
  • слухачі одночасно виконують дві ролі: учнів експеримен­тального класу й «експертів», які є присутніми на відкри­тому занятті.
• Моделювання:
  • учителі-учні виконують самостійну роботу щодо констру­ювання власної моделі навчального заняття в режимі тех­нології вчителя-«майстра»;
  • «майстер» виконує роль консультанта, організовує само­стійну роботу слухачів та керує нею;
  • «майстер» спільно зі слухачами обговорює авторські моделі навчального заняття.
• Рефлексія (проводять дискусію за результатами спільної ді­яльності «майстра» та слухачів).

Позиція «майстра»

Учитель-«майстер» проводить урок зі слухачами, демонстру­ючи прийоми ефективної роботи з учнями.

Проводячи майстер-клас, учитель ніколи не прагне до простого передавання знань, а намагається залучити учасників до процесу, зробити їх активними, розбудити в них те, про що вони навіть не підозрюють, зрозуміти й усунути те, що заважає їм у саморозвит­ку. Усі завдання «майстра» та його дії спрямовані на залучення уяви учасників, створення такої атмосфери, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне управління діяльністю.

«Майстер» створює атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні. Він офіційно оцінює роботи учасників майстер-класу, але завдяки соціалізації, афішуванню робіт дає можливість педагогам самооцінюватися, самокоригуватися.

У взаєминах із колегами «майстер» повинен застосовувати певний стиль, демонструючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент тощо. Ав­торські технології, що пропонують у межах майстер-класу, не ма­ють бути детально відтвореними; однак кожна з них несе ідейний заряд, має безліч відтворених деталей, прийомів, елементів учи­тельської майстерності.

На що «майстрові» необхідно звернути увагу під час проведення заняття з майстер-класу?

• Мовлення й голос (тон, виразність, дикція, інтонація, техніка мовлення).
• Міміка, жест, володіння емоціями.
• Пантоміміка (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників).
• Уміння зосередитися на розмові, володіння мнемотехнікою, відсутність скутості.
• Мистецтво спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги, емпатія.
• Педагогічна імпровізація: уміння працювати за планом «у го­лові», залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями.
• Психологічна пильність, уміння вираховувати «геніїв» і під­тримувати тих, хто не встигає.
• Комунікативна культура, уміння вести діалог, дискусію.
• Відчуття часу.

Критерії якості підготовки й проведення майстер-класу

• Презентативність. Виразність інноваційної ідеї, рівень її пре­зентації, культура презентації, популярність ідеї в педагогіці, методиці й практиці світу.
• Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (мас­штаб і рівень реалізації ідей). Вибір, повнота й оригінальність розв’язання інноваційних ідей.
• Прогресивність. Актуальність і науковість змісту й прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за межі стан­дарту й відповідають тенденціям сучасної освіти та методиці навчання предмета, здатність не тільки до методичного, але й до наукового узагальнення досвіду.
• Умотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, залу­чення кожного до активної творчої діяльності щодо створення нового продукту діяльності на занятті.
• Оптимальність. Достатня кількість використаних засобів на занятті, їх поєднання, зв’язок із метою й результатом (про­міжним і кінцевим).
• Ефективність. Результативність, яку виявив кожний учасник майстер-класу. Яким є ефект розвитку? Що це дає конкретни­ми учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.
• Технологічність. Чіткий алгоритм заняття (фази, етапи, про­цедури).
• Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна харизма, здат­ність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення й популяризації свого досвіду.
• Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.

На що вчителеві необхідно звернути увагу, аналізуючи урок майстер-клас?

• Коротка характеристика мети, яку ставив (аналізує її досяг­нення).
• Інформація про обсяг матеріалу та якість його засвоєння уч­нями.
• Характеристика застосованих методів роботи з учнями.
• Оцінювання активності учнів і обґрунтування використаних прийомів організації їх праці.
• Самооцінювання окремих аспектів своєї діяльності (мовлення, логіка, характер взаємин з учнями).

У висновку вчитель висловлює свої пропозиції щодо поліп­шення якості уроку й окреслює заходи з удосконалення власної педагогічної майстерності.