Мадаґаскар

Мадаґаскар

МадаґаскарМадаґаскар  —  один  з  найбільших  островів,  що  поступається  розмірами  лише  перед  Ґренландією, Новою  Ґвінеєю  і Калімантаном. Його площа —  близько  550  км²,  протяжність  з  півночі  на  південь —  1600  км.

Середня ширина острова 400–450 км, а найбільша — 600 км. Берегова лінія острова  не  дуже  звивиста. Найбільш  порізані  північні  та  західні  береги.

Мадаґаскар — це гірська країна: понад половину острова займають гірські хребти, плоскогір’я і пасма високих хребтів. Велика частина острова — плато з вулканічними масивами  (заввишки до 2876 м, г. Марумукутру).

Діючих вулканів на Мадаґаскарі немає,  але  згаслих багато.

Клімат тропічний і екваторіально-мусонний. Для східного узбережжя характерна висока вологість і жара. На заході спека зменшується сухістю повітря,  а область плоскогір’їв,  і особливо  висока центральна  частина, сприятливі для подорожі європейців. Середня місячна температура змінюється  від +15  до +30  °С. Опадів  випадає  від  400  до  3000 мм  на  рік.

На  східному  березі  дощі  починаються  в  грудні  і  тривають  до  квітня.

Погода  стоїть  жарка.  З  травня  до  листопада  триває  сухий  сезон,  який називається так тільки тому, що в цей час бувають дні і без опадів. Звичайно  у  сухий  сезон  дощів  випадає  лише  трохи менше, ніж  у  вологий.

Найхолодніший  місяць  липень  (+16  °С).  На  західному  березі  тепліше порівняно  зі  східним  (до +38  °С). Тут  також  з  грудня  до  квітня щодня йдуть сильні, зливові дощі. Сухий сезон виправдовує свою назву — інколи цілими місяцями не випадає ані краплини. У цей період ночі порівняно холодніші й довші, ніж дні  (це  зимовий період).

У  горах на  світанку  клубочаться  тумани. На масиві анкаратра  вода зрідка вкривається тонкою кірочкою криги, тому що температура вночі опускається до нуля  і навіть нижче.

Рослинність на Мадаґаскарі розкішна і різноманітна: адже там багато тепла  і  вологи.  На  заході  —  савани,  ксерофілові  рідколісся;  на  сході —  тропічні  ліси  (зараз  займають  лише  10 %  площі  країни).  У  тропічних  лісах найбільше папоротей,  складноцвітих,  бобових  і  химерних барвистих  орхідей. Орхідеї —  це  справжня  окраса  тропічних  заростей.

Золотаво-жовті,  пурпурові  й  темно-блакитні  кольори,  червоні  й  білі віночки, вогняні стовпи — все зливається в яскраву, живу тканину. Високостовбурні ліси чергуються  з луками  і драговинами.

На  заболочених  ділянках  лісу  біля  підніжжя  дерев  густо  ростуть очерет, гігантські трави, лілії з білими й жовтими квітками й широкими розгорнутими листками.

У лісах Мадаґаскару багато цікавих  і цінних порід: бамбук, баобаб, тамаринд,  дерева  тикове, палісандрове,  рожеве. Тамаринд — це  дерево з  родини  бобових,  з  крислатою  кроною.  Висота  цих  дерев  до  25  м.

М’якуш плодів використовується для виготовлення сиропів і в медицині.

На західному узбережжі росте віялова пальма, а на східному — кокосова.

Повсюдно є пальма рафія (крім високогірної частини). Вона має стрункий, але короткий шорсткуватий стовбур, прикрашений зверху пучком листя 5–6 м  завдовжки. З листків пальми виготовляють полотно.

Велика частина відомих на острові видів (понад 6700 покритонасінних рослин) ендемічна. На острові росте і равеналія, або дерево мандрівників.

Це гладке, високе дерево, яке завершується віялом листків, черенки яких сходяться до стовбура у вертикальній площині, як спиці великого колеса.

Дерево дістало назву за те, що в основі черенків збирається багато води, якою може скористатися заморений мандрівник, щоб вгамувати спрагу.

Однак дерево росте  тільки на болотах  і біля струмків.

На  острові  вирощують  багато  культурних  рослин:  маніок,  батати, фісташкові горіхи; на плоскогір’ях — чайний кущ; на узбережжі — кофе, цукрову тростину. Повсюди є імбир. На острові багато й інших корисних рослин: шоколадне  дерево,  тютюн, банани,  апельсини,  ананаси, мадаґаскарська слива, фінікова пальма, персикове і лимонне дерева, індиго, шафран, камфорне дерево, фіги.

Тваринний світ Мадаґаскару своєрідний, значно відрізняється від африканського  і  відноситься  до Мадаґаскарського  царства.  Деякі  вчені вважають, що Мадаґаскар — уламок величезного материка Лемурії, який існував колись на місці нинішнього  індійського океану. Тварини цього материка загинули разом з ним, але вціліли на острові. Якщо це припущення помилкове  і Лемурії не було, а Мадаґаскар просто відокремився від Африки, то відрив стався задовго до того, як виникла сучасна Африканська фауна. Ось  чому  незважаючи  на  близьке  сусідство  з Африкою на Мадаґаскарі  майже  зовсім  немає  звичайних  африканських  тварин, але  зате  на  ньому  збереглися  дуже  давні форми —  лемури  (або  напівмавпи)  і  комахоїдні. Саме  вони  і  є  основними представниками  тварин на Мадаґаскарі, який недарма прозвали  «островом лемурів».

Мадаґаскарські  лемури  водяться  тільки  в  лісах.  Вони  удень  сплять у  дуплах  дерев,  а  вночі полюють,  влаштовуючи  інколи концерти  в могильній тиші тропічних нетрів. Холоду лемури не терплять. Найбільший з лемурів —  інді  (завдовжки до 80  см). Все  тіло його  вкрите  хвилястим хутром;  лоб,  груди,  куприк  і  боки  у  нього  білі,  решта —  буре  і  чорне.

Хвіст короткий,  усього  два-три  сантиметри. Голос  лемура нагадує плач людини.

Птахи острова також своєрідні. Тут водяться папуги, яскраво-червоні кардинали,  сині  голуби,  султанська  курочка,  ефіопський  ібіс,  ворони, цесарки,  зимородок синій. Майже половина всіх птахів  ендемічна.

На острові живуть  змії,  але вони не отруйні.

В озерах, болотах  і спокійних річкових  заводях багато крокодилів.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті