У школі лекція багато в чому наближається до розповіді, але є значно тривалішою за часом. Зазвичай лекцію використовують тоді, коли учням необхідно дати додатковий матеріал або узагальнити його (наприклад, з історії, географії, хімії, фізики).
У старших класах використовують лекцію, що адаптована до умов школи. Шкільні лекції успішно застосовуються під час вивчення всіх дисциплін. Здебільшого це вступні лекції та лекції-узагальнення, рідше вони є модифікацією уроку повідомлення нових знань.
На початку лекції вчитель повідомляє тему й записує план, створює контрольну групу для перевірки рівня засвоєння матеріалу уроку-лекції. На етапі слухання й фіксування лекції спочатку учням необхідно зазначити, що записувати, але не перетворювати лекцію на диктування.
Шкільній лекції повинна передувати підготовка учнів до сприйняття. Це може бути повторення необхідних розділів програми, виконання вправ тощо.
Шкільна лекція припускає усне викладення навчального матеріалу, що є змістовнішим, ніж розповідь; підвищену складність логічних побудов, образів, доказів, узагальнень, коли необхідно сформувати цілісне уявлення про предмет.
- Що сприятиме вдалому проведенню уроку-лекції?
- Якими є вимоги до лекції?
- Як підготувати цікаву лекцію?
- Засоби активізації уваги учнів на лекції
- Психолого-педагогічні засоби активізації уваги й інтересу слухачів лекції:
- Аудіовізуальні засоби активізації уваги, пам’яті, інтересу слухачів лекції:
- Рекомендації щодо утримання уваги в класі
- Умови організації й активізації сприйняття матеріалу учнями
- Як урізноманітнити форми уроків-лекцій?
- Проблемна лекція
- Лекція-візуалізація
- Лекція вдвох
- Існують два варіанти проведення лекції вдвох:
- Лекція — прес-конференція
- Лекція-консультація
- Лекція-провокація (або лекція із запланованими помилками)
- Лекція-діалог
- Лекція із застосуванням ігрових методів
- Лекція-огляд
Що сприятиме вдалому проведенню уроку-лекції?
- Наявність чіткого плану проведення лекції.
- Використання прийомів і форм, що дозволяють зробити учнів активними учасниками.
- Проблемне викладення матеріалу.
- Створення проблемної ситуації як результат цілеспрямованої діяльності вчителя.
Якими є вимоги до лекції?
- Науковість.
- Цілісність розкриття теми.
- Зв’язок із життям.
- Чіткість аргументації.
- Доказовість висновків.
- Емоційність викладення матеріалу.
Як підготувати цікаву лекцію?
- Тему лекції визначити за навчальною програмою.
- Ретельно планувати лекцію. Сформулювати проблему, відповіддю на яку може бути саме лекція. Написати план лекції. Можна повідомити цей план учням, щоб їм була зрозуміла логіка лекції.
- Бажано не проводити лекцію, якщо учні можуть прочитати матеріал (читання є ефективнішим методом навчання).
- Планувати міні-лекції — не більше ніж на 10—15 хв.
- Передбачити спеціальні моменти для залучення уваги — жарти, історії, притчі, життєві ситуації (саме життєвий приклад, а не нудна інформація може надовго запам’ятатися). Доречно використовувати приклади, що є близькими для учнів.
- Скласти розгорнутий план лекції з розділами та пунктами, дотримуючись логічної й методичної стрункості та послідовності у розташуванні матеріалу.
- Кожний пункт і навіть кожне основне положення написати на окремому аркуші паперу, на одній його стороні, щоб зручно було за потреби поміняти аркуші місцями або відрізати від аркуша частину.
- Ознайомитися із джерелами (спочатку — швидкий перегляд підручника, книги, статті, а потім із переглянутих матеріалів зробити потрібні виписки з усіма примітками).
- Використовувати спеціальну наукову літературу за темою лекції.
10. Відредагувати текст лекції:
- вичитати текст, виправити неточні, неправильно використані слова (фрази);
- викреслити зайві слова, повтори, неблагозвучні словосполучення;
- скласти таблицю, що міститеме роз’яснення складних термінів і понять, або замінити їх на зрозуміліші;
- відшукати нешаблонні слова й вирази, використати інші засоби збагачення тексту.
11. Початок лекції повинен бути проблемним, захопливим, спонукати до міркування.
12. Визначити структуру лекції:
- вступ;
- основний матеріал;
- висновки.
13. Підготовлений текст лекції необхідно прочитати для себе, контролюючи час.
Засоби активізації уваги учнів на лекції
- Мовлення лектора повинне бути чітким, виразним, логічним, достатньо голосним, з варіаціями тембру та інтонацій.
- Мовленнєві засоби активізації уваги:
- використання літературних образів, цитат, крилатих висловів;
- використання різностильової, експресивної лексики;
- художність викладення (мовні аналоги, контрасти, парадокси, афоризми);
- інтонаційна виразність (зміна тону, темпу, тембру);
- внутрішня діалогічність
Психолого-педагогічні засоби активізації уваги й інтересу слухачів лекції:
- проблемний вступ лекції;
- питально-відповідальний хід міркування;
- розглядання проблемних ситуацій у лекції;
- визначення основних положень;
- прийоми встановлення первинного контакту;
- використання особистісних настанов;
- доводи від авторитету, від особистості;
- опора на контрольні групи для зворотного зв’язку;
- зміцнення робочих контактів на всіх етапах читання лекції.
Аудіовізуальні засоби активізації уваги, пам’яті, інтересу слухачів лекції:
- структурно-логічні схеми;
- таблиці, графіки;
- картини, плакати;
- кінофільми, діафільми;
- звукозаписи.
Рекомендації щодо утримання уваги в класі
- Не доводити очевидного й не спростовувати неймовірного.
- Не доводити більшого, якщо можна обмежитися меншим.
- Відкинути всі посередні й ненадійні висновки.
- Не сперечатися проти безперечних доказів і правильних думок опонента.
- Уникати одноманітності.
- Не підлещуватися до учнів, не говорити з ними зверхньо.
- Одяг, зачіска лектора повинні бути акуратними, Жести й міміка повинні мати сенс, бути узгодженими зі значенням слів і почуттями мовця.
- Не можна під час лекції пересуватися класом, бавитися якимись предметами.
- Під час лекції й наприкінці можна поставити запитання: «Чи всім зрозуміло?», «Чи всі встигли записати?»
Умови організації й активізації сприйняття матеріалу учнями
- Стислість викладення.
- Ліричні й гумористичні відступи.
- Використання наочної інформації.
Важливо навчити учнів складати конспект лекції.
Для цього вчителеві слід:
- демонструвати прийоми конспектування;
- ознайомлювати із загальновживаними скороченнями і позначеннями;
- учити доповнювати матеріал лекцій;
- застосовувати необхідні схеми, креслення, таблиці.
Як урізноманітнити форми уроків-лекцій?
Проблемна лекція
У ній моделюють протиріччя реального життя через їх представленість у теоретичних концепціях. Головна мета такої лекції — набуття знань учнями нібито самостійно.
Лекція-візуалізація
Основний зміст лекції поданий в образній формі (у малюнках, графіках, схемах тощо). Візуалізацію розглядають як засіб інформації за допомогою різних знакових систем.
Лекція вдвох
Робота двох учителів, які читають лекцію за однією темою й взаємодіють на проблемно-організаційному матеріалі як між собою, так і з учнями. Проблематизація відбувається завдяки формі та змісту.
Цей урок можна провести за участю гостя — фахівця у якійсь галузі. На занятті відбувається діалог учителя й фахівця.
Особливістю запропонованих уроків є необхідність їх ретельної підготовки. Важливою є завершальна частина уроку
(приблизно третина часу), коли учні отримують можливість ставити запитання, вільно спілкуватися з гостем.
Існують два варіанти проведення лекції вдвох:
- гість, попередньо приготувавшись за спеціальним планом, розробленим разом із учителем, розповідає, потім відповідає на запитання учнів;
- учитель відрекомендовує гостя, розповідає про нього,і а потім учні ставлять йому запитання.
Лекція — прес-конференція
Передбачає запитання учнів (можливо, із залученням де один з учнів називає помилку, учитель відтворює відповідний уривок лекції, а записи перевіряє вчитель (або учень-асистент); ).
Лекція-консультація
Наближена до лекції — прес-конференції. Консультування через лекцію дозволяє активізувати увагу учнів і використати професіоналізм фахівця.
Лекція-провокація (або лекція із запланованими помилками)
Формує вміння учнів оперативно аналізувати, орієнтуватися в інформації й оцінювати її. Можна використовувати як «живу ситуацію»:
- учитель читає лекцію, що містить помилкові відомості, суперечливі твердження, неточності;
- учні обговорюють лекцію, виконують завдання — скла-| дають план і знаходять у матеріалі відповіді на поставлені вчителем запитання;
- учні фіксують помилки, яких «припустився» вчитель,! роблять записи в зошиті (складають таблицю);
План лекції |
Помилки |
Відповіді на запитання |
… |
… |
Лекція-діалог
Зміст подають через серію запитань, на які учень повинен відповідати безпосередньо під час лекції. До цього типу належить лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку, а також програмована лекція-консультація.
Лекція із застосуванням ігрових методів
(«мозкової атаки», методів конкретних ситуацій тощо) Школярі самостійно формулюють проблему й намагаються її розв’язати.
Лекція-огляд
Практикується перед вивченням великої теми. Учням подають уявлення про подальшу роботу та її зміст. Наприкінці деяких запитань викладають додатковий матеріал (наприклад, перелік літератури, яку рекомендується прочитати). Випереджаючи події, зазначають назви лабораторних (практичних) робіт, які мають виконати учні, їх мету, можливі шляхи виконання; учитель пропонує власний варіант їх реалізації. Можна також порекомендувати учням поставити домашні експерименти.
Лекція-огляд — це перший крок до викладання великими блоками. Зроблений запис — це опора, що багаторазово повторюється на першому й наступних уроках. Починаючи кожне заняття, учитель пропонує учням відповісти, користуючись записами, які з основних питань уже вивчено й про що йтиметься на наступному уроці (відповідати стисло, без деталей).