Критичне мислення — це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших, яке сприяє розвитку такої особистісної риси, як креативність, і формує творче мислення, а отже, творчу особистість.
Технологія розвитку критичного мислення як модель інтерактивного навчання науковцями Бостонського центру розвитку етики та виховання й апробується в школах України. У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та правильно висловлювати свою думку. У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяльності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо.
Сформовані навички критичного мислення забезпечують прийняття найбільш оптимальних рішень у будь-якій професійній сфері, відкритість новим ідеям та знанням. Критичне мислення необхідне під час розв’язання проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.
- До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять:
- Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення складається з трьох стадій:
- Прийоми розвитку критичного мислення
- У разі застосування в технології формування критичного мислення урок складається з трьох етапів:
До основних характеристик та принципів критичного мислення відносять:
- самостійність та індивідуальність;
- інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення;
- критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлення проблеми;
- критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
- критичне мислення є перш за все мисленням соціальним.
Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:
- сприйняття інформації з різних джерел;
- аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;
- зіставлення з іншими точками зору;
- добір аргументів на підтримку обраної позиції;
- прийняття рішення на основі доказів.
Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення складається з трьох стадій:
- Виклик (демонстрування учнями первинних знань, особистісного досвіду).
- Осмислення (безпосередня робота з інформацією).
- Роздуми (рефлексія).
Прийоми розвитку критичного мислення
Сенкан («п’ятирядок»). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Дітям пропонується скласти мініатюру з п’яти рядків за певною схемою:
1-й — іменник, що відбиває тему;
2-й — два прикметники;
3-й — дієслова;
4-й — фраза, що виражає особисте ставлення до теми;
5-й — одне слово — синонім до назви теми.
«Мозковий штурм» Розроблений А. Осборном у 1937 р. Прийом допомагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Будь-які твердження приймаються й не підлягають критиці. Кожен висловлює власні ідеї. Метою є залучення до роботи всіх учасників.
Читання з позначками Різновид роботи з підручником. Має на меті привчити учнів до осмисленого читання тексту з аналізом. Перед початком роботи учням пропонується виділяти в тексті інформацію чотирьох видів і позначати відповідними символами:
- знайома інформація, це я знав раніше (+);
- нова інформація (-);
- суперечлива інформація, я так не думав (✓);
- недостатня інформація, про це хотілося б довідатися більше (?).
«Кубування» Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані назви основних розумових операцій:
- опишіть це;
- порівняйте це;
- асоціюйте це;
- проаналізуйте це;
- знайдіть застосування цьому;
- аргументи «за» й «проти».
За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, явища та ін.
«Асоціативний кущ» Прийом використовується на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.
«Посилена лекція» На початку заняття учням пропонуються проблеми і питання, на яких фокусується увага в першій частині лекції. Це робиться з метою актуалізації раніше отриманих знань з теми (що вони вже знають) і стимуляції постановки питаньдля вивчення учнями. Учитель читає лекцію не більш ніж 15 — 20 хвилин. Потім учням можна запропонувати скласти питання до матеріалу лекції двох типів: на які вони можуть дати відповідь самостійно та ті, які в ході лекції висвітлені недостатньо. Або в парах виконується вправа, яка допомагає згадати матеріал лекції:
- відповісти на відкриті запитання, що стосуються основних положень;
- написати короткий твір, замітку, що стосується одного з питань лекції;
- обговорити матеріал у групі.
Після цього підбиваються загальні підсумки.
У разі застосування в технології формування критичного мислення урок складається з трьох етапів:
- актуалізації;
- усвідомлення;
- рефлексії.
Теги: критичне мислення.