Кіліманджаро

Кіліманджаро

Вулкан Кіліманджаро — це найвищий гірський масив африки (5895 м над рівнем моря), який ізольовано підноситься серед рівнин північної Танзанії. Назва «Кіліманджаро» мовою суахілі означає «виблискуюча гора».

Вулкан КіліманжароЦе  величезна  гора  з основою  100 км  завдовжки  і  75 км  завширшки виглядає вражаюче, тому що стоїть відособлено, до неї не примикають гірські  хребти,  які могли  б  відвернути  увагу  від  її  красоти. Утворилася ця  гора  2 млн  років  тому. Внаслідок  вулканічної  діяльності  з-під  землі безперервно  вивергалися потоки  лави. Після  виверження  вулкана  лава затверділа, на неї накладався свіжий шар подальшого виверження. Таким чином,  Кіліманджаро  складається  з  трьох  вершин,  які  сформувалися у  різні  періоди  вулканічної  активності.

Кібо — найвища  (центральна)  вершина  КіліманджароНайвища  (центральна)  вершина Кібо  (5895  м), Мавензі  (5355  м)  знаходиться  на  сході, Шира  (4006 м) —  на  заході  від  неї.  Купол  Кібо  вміщує  кратер  вулкана  діаметром 2500 м  і  завглибшки до 180 м, своєю формою нагадує ромову бабу, облиту  цукром. Всередині  є  кратер  поменше,  з жерла  якого  виділяються сірчисті  гази. Кібо —  єдина  з  трьох  вершин,  яка  знаходиться  вище  від лінії снігів. Це найбільший льодовик в африці.

Крім лавових полів для вершини Кіліманджаро характерні льодовикові форми рельєфу. Ці форми чітко простежуються вище 4200 м у вигляді льодовикових цирків, карів, моренних відкладів  і валунів з штриховкою.  Сучасна  снігова  межа  спускається  на  східному  схилі  конуса Кібо  до  висоти  5750  м,  на  інших  його  схилах  —  до  висоти  5300  м.

Масив  Кіліманджаро  порізаний  глибокими  ущелинами  численних річок, які живляться багатими опадами (понад 1500 мм на рік), що приносять  їх на схили вітри  з  індійського океану.

На Кіліманджаро  знаходиться  кілька  рослинних  зон.  Від  підніжжя до  висоти  1000  м —  савани,  до  висоти  1800  м —  плантації  кави  і  бананів  на  місці  зведених  лісів,  до  3100  м  —  гірська  гілея  з  епіфітами і папоротями, до 4200 м — високогірна рослинність тропіків (парамос), до 4800 м — ксерофітні подушковидні злаки, далі — лавові поля. На вершинах  знаходяться льодовики.

Велика  частина  рослин  для  нас  зовсім  незвична,  особливо  сенеції і лобелії, які ростуть на всіх горах Тропічної африки. Густі ліси нижніх схилів, з підняттям угору переходять у сирі мохово-лишайникові гірські ліси,  закінчуються  на  висоті  близько  3000  м,  де  високогірний  клімат, холодний  і  суворий,  обмежує  поширення  деревної  рослинності.  Вони поступаються місцем перед низькорослими бурувато-зеленими травами, серед  яких  розкидано  багато  деревоподібних  рослин  до  5 м  заввишки.

Це  Сенеції.  Їхні  товсті  роздвоєні  наверху  стовбури  мають  пухнасті манжети  з  довгих  листків,  яскраво-зелених,  свіжих  угорі,  буруватих, засохлих  знизу.

Лобелія  має  вузький  і  прямий  стовбур  заввишки  до  4,5  м. Під  час цвітіння лобелія прикрашається китицею чудових  голубих квіток.

Кожного року Кіліманджаро відвідують тисячі туристів. Одним з найвідоміших був американський письменник ернест Хемінгуей  (1938 р.), який  після  своєї  поїздки  написав  оповідання  «Сніги  Кіліманджаро».

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті