Диктант № 95 "Перший грім"

Диктант № 95

Перший грім

Ударив перший грім. Саду не впізнати. На стежках уже чорніють ямки та дірочки, пробурені павуками та комашками. а ось  і соловей озвався. У  глухому,  приземкуватому  кущі  аґрусу  сьогодні  він  тьохнув  невпопад, начебто не виспівався й не впізнав ще власного голосу. Навіть може здатися, що він полетів кудись на ніч, через невдалий початок. але надходить  інше,  тихе  та  духмяне  надвечір’я,  соловей  уже  сміливіше  перебирає  свої лади. Завтра  то  там відгукнеться його  товариш,  то  тут двоє  або троє. Садок застогне від крику, свисту і пісень солов’їних і не солов’їних. І  так буде до кінця весни.

І що не день, то щось нове: там розпустилася шовковистими кучерями береза, тут клен почав  із клейких грудочок випускати свої зонтичні листки, ніби пальчики  із зеленого кулачка. Зацвіли яблуня та груша — перша рожевими, друга — білими чашечками. По гілках снують без кінця з дзвінким дзижчанням бджоли,  і  здається, що то не  груша, а натягнуті струни, з яких кожна  сама  звучить, мов  зачарована  (За Г. Данилевським; 156  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  слова  з часткою  не. Поясніть орфограму.
  2. Випишіть прості речення. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

 І що не день, то щось нове: там  розпустилася  шовковистими  кучерями  береза,  тут  клен  почав  із клейких  грудочок випускати свої  зонтичні листки, ніби пальчики  із  зеленого кулачка.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті