Диктант № 86 "Лісовими стежками"

Диктант № 86

Лісовими стежками

Лісові стежки. Скільки в них загадкового, радісного  і раптового, незвичайного і невідомого. Поміж гіллям старих в’язів уже з’явилися золоті віконця  пожовклих  листочків. Вони ще  тримаються,  але  ось-ось  полетять  і  стануть килимом на цій  стежині.

На узліссі стоять дві сестри-берізки. Неначе побралися за руки  і вирішили податися, як  і я, невідомими  стежками,  але потім роздумали.

Боляче  їм  розлучатися  з  оцим  рідним  лісом,  де  позростали,  де  навчилися шепотіти про красу  гаю, неба.

Я все йду  і йду лісовими стежками,  і все нові  і нові полотна відкриваються мені, відкриває переді мною ліс-чарівник.

Розтривожений мурашник шумує. Прикриваю його  гіллям. Про мурах треба турбуватись. Вони надійні друзі лісу, винищують багато різних шкідників. а дятел  знайде  собі багато, достатньо  їжі  і на деревах.

Тихий дубняк. Невеличкими  галявинами цвіте верес. Приємно відпочивати в лісовій задумі. Біля стовбура у траві видніється шоколадний капелюшок  боровика. Придивляюся:  так  їх же  тутечки ціле  сімейство!

А стежина веде все далі, веде лісами, котрі вже приготувалися вкритися  золотом осені  (За В. Раєвським; 158  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  слова  з ненаголошеними  голосними. Поясніть орфограму.
  2. Випишіть речення  з однорідними членами. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте  синтаксичний  розбір  речення

Боляче  їм  розлучатися  з оцим рідним  лісом, де позростали, де навчилися шепотіти про красу  гаю, неба.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті