Диктант № 83 "Мереживо" (За В. Підмогильним; 160 сл.)

Диктант № 83

Мереживо

Здавалось, далі пливти нема куди. Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч  і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. але пароплав раптом звернув,  і довга спокійна смуга річки простяглася далі до ледве помітних пагорбів на обрії.

Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в  ту далечінь,  і  глухі  капітанові  слова  коло  рупора  відбирали  снагу  в  його думок. Хлопець поволі  глянув по ближчих берегах  і  трохи  збентежився: на повороті праворуч  виникло  село, приховане доти  за лукою. Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле  і зникали десь посинівши, як річка. І здавалось, що той зниклий шлях, з’єднавшись з небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір. а третій шлях брав до села  свіжину Дніпра. Воно  спало  серед  сонячного дня,  і  таємниця була в цьому  сні  серед  стихій, що живили його  своєю міццю. Тут, при березі, село здавалось питомим витвором просторів, чарівною квіткою землі, неба й води  (За В. Підмогильним; 160  сл.).

Завдання

  1. Випишіть прислівники. Поясніть орфограму.
  2. Випишіть речення  з порівняльними  зворотами. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Степан  стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь,  і мірні удари лопастей пароплавного колеса,  глухі капітанові  слова коло  рупора  відбирали снагу  в його думок.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті