Диктант № 82

Диктант № 82

Передзвін дубів

Шумлять  старезні  дуби…  Грізною  сторожею  стоять  вони  по шляхах до  палаців Кочубеїв,  Ґалаґанів,  Скоропадських. Шумлять,  ніби  марять столітні  сни  про  долю  краю.  Вітер  виграває  шорстким  сизим  листом, тамуючи  щебетання  дрібних  птахів.  Горлиця  ненароком  промайне  сіро-голубою  стрічкою  і щезне. Лише  здоровило-пугач насуплено  зирить крізь віти, міцно  затиснувши мохнатими лапами  засохлу  гілку, чекаючи облоги  присмерків,  щоб  сумовитим  голосом  сколихнути  тишу,  рознести прокляття палацам  і тривогу обшарпаним бідняцьким оселям. а коли  ранок  усміхнеться  полиновою  росою,  щезає  десь  пугач,  ховаючись у  козацьких  руїнах, щоб  дати  привілля  розбійникові  яструбу  полювати на пустотливу  горлицю.

Понуро шумлять старезні дуби Полтавщини, шепочучи казки-билиці… Хто гомін той збагне  і наповнить душу живлющою снагою? Хто думи  свої  увіллє  в  те шумовиння,  як  ото  вливають медовий  хміль  у  срібний келих?

Дуби шумлять,  а  від  них  стеляться  биті шляхи. Ой  три шляхи широкії, куди поведе ними доля невгамовного мандрівника? На яку колію ступить його нога, щоб дійти  туди, де плекана мрія  снує надії  голубі?

Таємниче срібнострунним передзвоном виграють дуби, віщуючи путьдоріженьку…  (За  І. Пільгуком; 159  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  слова  з чергуванням приголосних. Поясніть орфограму.
  2. Випишіть речення  з відокремленими членами. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Лише здоровило-пугач насуплено  зирить  крізь  віти, міцно  затиснувши мохнатими  лапами  засохлу  гілку, чекаючи облоги присмерків, щоб сумовитим голосом сколихнути тишу, рознести прокляття палацам  і тривогу обшарпаним  бідняцьким оселям.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті