Диктант № 54

Диктант № 54

Філософія життя

І  людині  кожній,  дорослим,  старим  і  дітям  сонце  свої  життєдайні  сили  передавало. Щоправда,  кожної  весни  від  сонця  на  моєму  лиці розцвітали веснянки, що немало  і засмучувало мене, бо на лицях  інших хлопчаків  так не процвітало.

Але  як  часто  у природі  тепле небесне  світило  розкидало  свої мініатюрні  відображення.  І не  тільки  в краплині роси,  а й  у рослиннім царстві. а  як  гарбузи широколисті  зацвітали,  то кожна квітка,  якби  осібне сонечко,  і в огірків  також —  тільки меншенька. а як на  городі  з’являвся, виростав соняшник, так то уже справжнє сонячне диво було.  І протягом дня тільки й повертав голову до свого небесного взірця. Як сонце в небі рухається,  так він  і обертається кругом.

А проте в цім  світі  сонце не було всесильним, бо потужної дії  своєї не  чинило,  не  розпросторювало  на  землю  увечері,  коли  саме  за  обрій ховалось.

І  думка  в мене  зроджувалась що  існують  у цім  світі  сили,  які й над сонце  владніші,  та  й  усьому  тому  світовому  порядкові  рух  задали  (За А. Кондратюком; 160  сл.).

Завдання

  1. Випишіть прикметники, поділіть їх на групи за значенням. Поясніть орфограми.
  2. Випишіть прості неускладнені речення. Поясніть порядок слів у реченні.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

І думка в мене зроджувалась та  й  пливла  о тім, що  існують  у  цім  світі  сили,  які  і  над  сонце  владніші, та й  усьому тому  світовому порядкові рух  задали.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті