Диктант № 50

Диктант № 50

Небесне світило

Тепле сонячне небесне світило з дитинства вражало мене не так видіннями, химерними ямами (у міражах хіба тільки), як багатством свого життєдайного наповнення. І застиглим високим супокоєм ополудні, коли кожна річ, кожна рослина, аж до найменшої билиночки, кожна жива істота  і кожне дихання мовби  застигають у благодатнім  голубім  теплі.

Сонячне світло і тепло було повне для мене великої сили, що і потугу воно давало для проростання численної різнокольоровоцвітучої рослинності,  травам  різним  і  соки життєдайні  деревам  усім, щоб  вони  листом зеленим  укривалися  і  цвітом  цвіли  та  плодоносили.  І  силу життєдайну воно  давало  усьому животворному,  худобині  кожній,  і  звірові  кожному, і птахові,  і комашці найменшій. Бо як холоди студені повіють,  то де  тії комашки й діваються.

Сонце щовесни, щоліта  витворювало  із  землею рай  земний. аби-но тільки уміли ми його бачити, тішитись та розкошувати в нім. Сонце дарувало стільки світлих поетичних картин та малюнків і  в живій природі, і  в  художній  творчості, що  й  не  осягнуть  людині  всіх  їх  і  зором  своїм, і розумінням  (За А. Кондратюком; 159  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  складні  слова. Поясніть  їх правопис.
  2. Випишіть речення  з цитатами. Поясніть пунктограми.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Тепле сонячне небесне світило з дитинства вражало мене не так видіннями, химерними ямами  (у міражах  хіба тільки), як повнотою  свого життєдайного наповнення.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті