Диктант № 45

Диктант № 45

Лісове світло

Земля покірно скорилася сонцеві. його пучки-руки вже владно обіймають  соснові  стовбури. Ті  не  пручаються,  а  осміхаються мідною  корою. Світлі плями закрадаються до гущавин і спокутують кущі, що притулились у найбільш потаємних кутках.

Незабаром сонце вибилося вже на дві п’яді вище дерев, якщо дивитись  із  середини  галявини. Ліс розцвів  уповні, як жіноча краса в моло дої матері. Цій порі світла й прозорості вже досить, щоб кожна травинка,  кожний  сучечок  і найменша  комашка  яскраво  виявили  свої  обриси й колір,  свій  звуковий  і духмяний  тембр.

Лише  надвечір  прозорість  оновлюється.  Знову  тихо  стелиться  лісове  світло.  Це  звичайне  сонячне  світло,  яке  пройшло  через  стотисячні трансформатори поселенців лісового царства. Воно присутнє тут завше. Навіть тоді, коли сонце спить, обклавшись хмарками, у лісі надзвичайно прозоро.

Лісове  світло  добре,  спокійне  і лагідне.  І  якщо  воно  хоч на  хвильку торкнеться вашого обличчя, слід залишиться неодмінно. а є ж люди, що п’ють його  (те  світло) постійно  (За А. Кондратюком; 145  сл.).

Завдання

  1. Випишіть слова з ненаголошеними голосними, з м’яким знаком. Поясніть орфограми.
  2. Випишіть  речення  з  узгодженими  та  неузгодженими  означеннями. Поясніть орфограми.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Цій порі світла й прозорості вже досить, щоб кожна травинка, кожний сучечок і найменша комашка яскраво  виявили  свої обриси й колір,  свій  звуковий  і духмяний тембр.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті