Диктант № 138 "Сповідь над колискою"

Диктант № 138

Сповідь над колискою

Величава  й  мудра  наша  мати-трудівниця.  До  всякого  діла  здатна, до  всякої  роботи  охоча. Бо ж  роботою ми живемо,  а  з  клопотами  вмираємо. Слова цієї правди я не раз чув  з вуст моєї матері. Такої ж страдниці  та  трудівниці, як більшість наших матерів.

Скільки  насіяла,  скільки  зростила  —  до  скону  рукам  її  пам’ятати. А  дітям  від роду  до роду передавати —  і  словом,  і  ділом. Бо  то ж  спадкоємства наука.

З усіх доріг, звідусюди, через роки й відстані бачу матір, матінку, матусю, неньку. Бачу  її,  трудівницю й  терпелиху,  завжди в роботі.

Такою уявляється, бачиться вона; то в городчику, то в саду, то з сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то на порозі, то коло городини, то коло льону —  і  вічно  у клопотах,  у праці,  у жаданні  завершити щось почате, задумане  та омріяне.

Такою найперше бачу нашу матір-українку, матір-слов’янку. Величаву, невтомну і всюдисущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану (За М. Сингаївським; 150  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  слова  з  м’яким  знаком,  з  подовженими  приголосними, з ненаголошеними  голосними. Поясніть орфограми.
  2. Випишіть речення з однорідними членами, порівняльним зворотом. Поясніть пунктограми.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Такою уявляється, бачиться вона; то в городчику, то в саду, то з сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то  на  порозі, то  коло  городини, то  коло  льону —  і  вічно  у  клопотах, у праці,  у жаданні  завершити щось почате,  задумане та омріяне.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті