Диктант № 126 "Звук павутинки"

Диктант № 126

Звук павутинки

Я колись  і не  знав, що в нашій хаті живуть Вишневі Пушинки.

Так,  так,  саме Вишневі.

Коли  квітнуть  сади,  і  тополі  стоять  у  білому  пусі,  немов  обліплені ватою,  і кульбаби світять під хатою жовтими сонечками,— ось  тоді Вишневі Пушинки живуть  у  саду, на  волі. Вони  сидять  у  чашечках  квітів, білі-білі клубочки. а потім: одцвітають вишні, опадає пух із тополі, мати відчиняє вікно,  і Пушинки  із  сумом перебираються в хату.

Бува,  прокинешся  вранці,  а  скрізь —  на  підвіконні,  на  лаві,  на  долівці — повно білого пуху. а на тій пороші — кволі й холодні Пушинки; вони ледь ворушаться, розповзаються хто куди.

До нової весни ховаються Пушинки у  темних  закутках.

Цілими  днями  вони  сидять  нишком.  Сумують  за  сонцем,  за  фіалками,  за  вишневим  цвітом.  І  тільки  тоді,  коли  тихо,  коли  в  хаті жевріє промінь, виходять на  світло  і починають  свої  забави.

Гляньте,  які  вони  чемні  й  поважні.  Гуртом,  поволеньки  виступають із  темряви маленькі живі клубочки. Усе більше й більше  їх прибуває на світлу  галявину  (За В. Близнецем; 160  сл.).

Завдання

  1. Випишіть  слова  з м’яким  знаком. Поясніть орфограму.
  2. Випишіть речення  з уточнювальними членами. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте  синтаксичний  розбір  речення

І тільки тоді,  коли тихо, коли  в  хаті жевріє  промінь,  виходять  на  світло  і  починають  свої  забави.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті