Диктант № 124 "Пригоди малих козаків"

Диктант № 124

Пригоди малих козаків

Уже  сонце  йшло  до  заходу,  як  старшина  братства  почала  сходитися на  раду. Кімната,  де  відбувалися  сходини,  була  простора,  ясна,  пишно прибрана. До Львова часто приїжджали  гості  з далеких сторін, братство їх  приймало,  то  й  уладило  свою  домівку  так,  щоб  кожний  почувався добре й  добру  славу  розносив про  братство по  світу. Вікна  і  двері мали довкола різьби з каміння: різьбяр викував у камені прегарні зірки, квітки  та  листки. Різьблені  були  й  балки на  стелі. У  червоному  світлі  сонця, що заходило, видко було різнобарвне малювання, написи старовинним  письмом,  рік,  коли  дім  збудовано,—  1582.  Із  стелі  звисав мідяний свічник  у формі корони. Стіни були  сірі, немальовані,  але пообвішувані великими килимами перської роботи. Привозили  їх львівські купці зі своїх мандрівок по Туреччині. На  стіні проти  дверей  висів  великий образ Успення Богородиці — під цим  ім’ям була братська церква,  і Успення було  гербом  і  знаком братства на печатках, письмах  і книгах. На  інших  стінах  можна  було  бачити  портрети  опікунів  і  добродіїв  братства (За  І. Крип’якевичем; 159  сл.).

Завдання

  1. Випишіть слова з м’яким знаком, на орфограму «Велика літера». Поясніть правопис.
  2. Випишіть  речення  з  узгодженими  та  неузгодженими  означеннями. Поясніть пунктограми.
  3. Виконайте  синтаксичний  розбір  речення

У  червоному  світлі  сонця, що  заходило,  видко  було  різнобарвне  малювання,  написи  старовинним письмом, рік, коли дім  збудовано,— 1582.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті