Диктант № 122 "У краю, де стояв Святовит"

Диктант № 122

У краю, де стояв Святовит

Є  на  Тернопільщині  мальовничий  і  красивий  куточок  із  солодкою назвою Медобори. Нині це природний  заповідник.

Останніми роками сюди дедалі більше з’їжджаються туристи, навіть шамани. У  сімдесятих роках минулого  століття в Медоборах працювала Прикарпатська  археологічна  експедиція на  чолі  з науковцями Борисом Тимощуком  та  Іриною  Русановою. На  основі  зібраних  матеріалів  вони припустили, що після хрещення Русі Володимиром Великим центр язичництва перемістився  саме до цієї благодатної місцини.

Утім,  до  такої  думки  схиляє й  знахідка  1848 року. Коли річка Збруч трохи зміліла, прикордонники помітили якийсь кам’яний виріб. Три пари  волів  знадобилося,  аби  витягнути  цей  предмет на  берег. Виявилося, що кам’яний стовп, який важив понад півтонни, не що  інше, як статуя старослов’янського  дохристиянського  бога  (найімовірніше, Святовита). Історики назвали цю скульптуру Збруцьким ідолом. Через три роки після виявлення цінна знахідка опинилася в Краківському (Польща) археологічному музеї, де  стоїть  і донині.

Працівники природного заповідника «Медобори» вирішили зробити копію Збруцького ідола, щоправда, дерев’яну. Поставили Святовита в селищі Гримайлів, що у Гусятинському районі  (За М. Шотом; 159  сл.).

Завдання

  1. Випишіть слова з апострофом, м’яким знаком, з подовженими  і подвоєними приголосними. Поясніть орфограми.
  2. Випишіть прості речення. Поясніть пунктограму.
  3. Виконайте  синтаксичний  розбір  речення

 Виявилося,  що  кам’яний стовп, який важив понад півтонни, не що інше, як статуя старослов’янського дохристиянського  бога  (найімовірніше, Святовита).

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті