Диктант № 111 "Спогади про поета"

Диктант № 111

Спогади про поета

Багато з молодих береться писати вірші, але мало хто з них стає майстром  слова. Випробування  безсонними ночами й  гіркими  розчаруваннями витримують лише найобдарованіші й ті, кому судилося долею бути народним  заступником.  І  з-поміж  таких  бранців  красного  письменства є Борис Олійник. Поет. академік. Державний діяч.

Найперша проба пера вже цілком визначила напрям його літературного пошуку — на ниві  служіння Україні,  своєму народові.

Таким-от і зустрівся мені вісімнадцятилітній Борис Олійник на порозі Київського університету. Він не хапав на факультеті журналістики  зірок із неба,  але  всотував  знання,  як  спраглий живлющу  вологу. На нашому чи не найбільшому за всі часи курсі існувало чітке розмежування на «селюків»  і  «городян». Пам’ятаю, що перед лекцією й під час перерви ми,«колгоспники»,  гуртувалися  в  кутках  чи  біля  підвіконня. Це  були  полтавці: Борис, Василь Захарченко  і  я, подоляк Степан Колесник й  іноді — чернігівка Ліля Коваленко. Не згадаю ні розмов наших, ні суперечок, ні обговорень. Кожен прагнув знайти собі душевний затишок і внутрішній  спокій у цьому  студентському  товаристві  (За М. Шедрею; 158  сл.).

Завдання

  1. Випишіть слова  з ненаголошеними  голосними, слова, утворені префіксальним  способом. Поясніть орфограми.
  2. Випишіть прості речення. Поясніть пунктограми.
  3. Виконайте синтаксичний розбір речення

Він не хапав на факультеті журналістики зірок із неба, але всотував знання, як спраглий живлющу вологу.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті