Театралізована гра "Чого в лісі не вистачало"

Чого в лісі не вистачало

(за твором Олеся Наварича)

Декорації: лісова галявина, хатки борсучків, ведмедя.

Дійові особи: Ведуча, Борсучок, Лисиця, Дикий Кабан, Заєць, Ведмідь, Вовк, 2–3 собаки

В е д у ч а. Сидить Борсучок на галявині й плаче.

Л и с и ц я  (пробігає біля Борсучка). Чого, Борсучок, плачеш?

Б о р с у ч о к.  Ой,  біда!  Заскочив  у  наш  куток  Вовк,  схопив мого братика й потягнув у глухий яр.

Л и с и ц я.  Вибач,  Борсучок,  нічим  допомогти  не  можу,  до кравчині кваплюся.

В е д у ч а. Махнула Лисиця хвостом  і зникла. Спинився коло Борсучка Дикий Кабан, зарохкав…

Д и к и й   К а б а н. Чого, бідолахо, плачеш?

Б о р с у ч о к. Та Вовк братика в  глухий яр потягнув.

Д и к и й   К а б а н. Міг би я з Вовком поговорити, але ж дітипоросятка  в мене малі. Ще  трапиться щось… Так що,  даруй,  побіжу.

В е д у ч а. Вийшов на галявину Ведмідь  із колодою меду. Кинувся до нього Борсучок.

Б о р с у ч о к. Дядечку Михайле, поможіть!

В е д у ч а.  І розповів про свою біду.

В е д м і д ь. Ну,  гаразд! Побалакаю  з Вовчиськом. Тільки  зачекай, занесу мед до хати.

В е д у ч а. Повеселішав Борсучок, навіть одного разу підстрибнув від радості — братика ж порятують! Але час іде, а Ведмедя все нема та й нема. Кинувся Борсучок до ведмежого барлогу, дивиться, а  господар хропе  собі, двері до барлогу колодою  завалив, щоб ніхто не турбував його.

Б о р с у ч о к. Усе! Кінець моєму братикові.  (Плаче.)

В е д у ч а. Аж ось стрибає Зайчик. Вислухав він Борсучка…

З а й ч и к. Послухай,  друже!  Сили  у  них  вистачає —  і  в Дикого кабана, і у Ведмедя. А ось подумай, чого бракує… Не знаєш?

Тоді показуй, де той яр!

В е д у ч а. Здивувався Борсучок, але плакати перестав  і повів Зайця до вовчого яру.

З а є ц ь. Ти, Борсучку,  сховайся під кущ. А як побачиш, що Вовк  тікає, мерщій  біжи  до  братика,  визволяй його  з неволі. Зустрінемося біля старого дуба, що на узліссі росте.

В е д у ч а. Вискочив Заєць на поле,  де мисливці  ходили. Побачили  вони  Зайця  і  собак  нацькували.  А  Зайцеві  тільки  цього й було треба. Летить він через кущі просто яру. А за ним — зграя собак, мисливці. Почув Вовк шалений  гавкіт  і  вискочив  з  лігва.

Собаки  почали  його  шарпати,  кусати.  Вовк  почав  тікати,  а  собаки —  за  ним,  далеко  в  ліс  побігли.  Вискочив  Борсучок  із-під кущів, та й до братика. Прибіг  із братиком до старого дуба, а там уже й Заєць сидить, усміхається.

З а є ц ь. Ну, Борсучку, чого в лісі не вистачало?

Б о р с у ч о к.  Ой,  тепер  знаю!  Бракує  відваги,  чуйності,  доброти. Сила — це не головне, я  зрозумів.

В е д у ч а. Ось  і живуть  відтоді  разом  троє  веселих  братів — двоє борсучків та Заєць.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті