Сьогочасна  світова  культура  небагато  може  назвати  митців  такого  широкого  дихання,  такої  дерзновенної  мислі  й  сміливості  шукань, які  були  притаманні  Довженкові.  Самою  своєю 

Відродження Два  роки  минули  в  якійсь  духовній  порожнечі,  в  забуванні  рідної мови й поступовому переході на російську. І от у новорічну ніч 1961 року я сидів самотою й думав: як же я так живу?

—  Тобі  це  дивно  чути? —  нахилився  до Миколи Орляченко.—  Ти, певне,  сподівавсь  і  в  мені  найти  іскринку  героя?  Гай-гай,  її  нема.  Все менш таких, у кому вона є. Риба шукає, де глибше,  

Прощавай, тисячоліття! Незахищені  з  усіх  сторін  світу, щомиті чекаючи  тупотіння кінських копит і ґелґоту ординців, ми тягнулися до науки, маючи за культ не лише силу,  а  й  розум  і житейську 

***  Вистави Гуцульського театру реалістично відображали життя  і побут горян, були овіяні своєрідним ароматом свободи, насичені романтикою відваги  завзятих опришків. Вони  теж  успішно виступали на

Жар-птиця Усе було дивовижним: чисте небо, море блакиті, м’яке сонячне світло;  перша  зелень  на  деревах, ще  недавно  похмурих  і  кострубатих,  була схожа  на  хмари  зеленого  диму, що  ось-ось 

Айстра Українською мовою  айстра —  зірка. Подекуди  квітку  так  і називають:  не  айстрою,  а  зірочкою.  Багато  квіток  подібні  до  небесних  зірок, і  їхні пелюстки розходяться  урізнобіч, як

Дух полину Привезти  зі  свого  села  стебельце  полину,  покласти  його  в  книжку  між  сторінками,  забути,  а  потім,  зимою,  випадково  натрапити. Полин  висох,  кришиться,  уже  немає  того 

Косарі Віз  наш  увесь  дерев’яний:  дід  і  прадід  були  чумаками,  а  чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. До Десни верстов п’ять дуже  складної  дороги. Переїхати  треба  дві 

Несподівана нічна радість У сон задувало свіжим краплистим вітром, чи, може, світлом блискавки  різнуло  по  заплющених  очах,  і  від  того  прокинутись —  і  більше не  спати.  Дощі  іноді шумлять