Батьківські збори

Батьківські збори

Дана стаття допоможе вам якісно підготуватись до батьківських зборів. Також ми підібрали для вас “Теми батьківських зборів“.

Методичні рекомендації щодо проведення на батьківських зборів

  1. У підготовці та проведенні батьківських зборів допомагає анкетування батьків. В анкетах потрібно передбачити питання про напрямки виховання, які хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна і яку допомогу у вихо­ванні дітей вони можуть надати школі.
  2. Оголошення про батьківські збори, тему зборів та необхідність відві­дування батьків потрібно зробити за 2-3 тижні до дати проведення з обов’язковим записом у щоденники. За 3-4 дні в щоденниках ро­биться повторний запис-нагадування.
  3. До підготовки батьківських зборів залучаються члени батьківського комітету. Не­обхідно подумати, хто з батьків зможе виступити на зборах. З кожним виступаючим слід поговорити окремо, відмітити позитивні моменти у вихованні дітей, підкреслити основні напрямки повідомлення. До зборів потрібно підготувати виставки творів учнів, цікаве анкетуван­ня, яке потім можна проаналізувати на зборах, виставку педагогічної літератури за темою зборів.
  4. Виступ класного керівника на зборах повинен бути добре підготовле­ним, емоційним, доброзичливим.
  5. Потрібно наводити позитивні (з них починати виступ) факти з життя класу, аналізувати негативні явища, але тільки факти, в яких є цілко­вита ясність. Не можна постійно згадувати одні й ті ж самі прізвища учнів в позитивному або негативному плані.
  6. Про негативні моменти у навчанні або вихованні учня повідомляти батьків потрібно або письмово (лист з балами успішності і зауважен­нями класного керівника), або індивідуально після зборів.
  7. Можна практикувати виступи-лекції перед батьками юристів, меди­ків. Але після виступу бажано обговорити дане питання «за круглим столом», тобто дати можливість батькам висловити своє ставлення до даної проблеми.
  8. Зряду питань, які обговорюються на зборах, приймається рішення, яке доводиться до всіх батьків. Періодично батьківський комітет звітуєть- ся про виконання прийнятих рішень.
  9. Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах.
  10. Обов’язково потрібно подякувати всім батькам, які готували збори і які допомагали школі між зборами.

Батьківські збори

Матеріали для батьківських зборів

Питання, які бажано обговорити підчас батьківських зборів

Характеристика методів виховання підлітків у сім’ї. Особливості ме­тодів — засобів педагогічного впливу на підлітків. Врахування у сімейному вихованні індивідуальних особливостей юнаків і дівчат. Методи прямого, паралельного та опосередкованого впливу на підлітків у сім’ї.

Переконання як вплив на свідомість і поведінку. Засоби переконан­ня: роз’яснення, настанови, бесіди. Особливості використання батька­ми у вихованні підлітків методів привчання, вимог. Специфіка впливу на дітей цього віку особистого прикладу батьків. Педагогічний такт батьків у вихованні підлітків. Причини конфліктів підлітків із батьками. Демок­ратичний стиль взаємин у сім’ї. Батьківський авторитет.

Матеріали для проведення заняття з батьками та БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

З-поміж різних методів виховання психологи і медики виділяють один найменш сприятливий — це маятникоподібне виховання. За одні й ті самі вчинки дитину сьогодні карають, а завтра — хвалять. Батько вимагає од­ного, мати — іншого. Підчас маятникоподібного виховання батьки не ма­ють твердої лінії у ставленні до дитини. Суперечності щодо вимог, які ви­суваються до дітей, вимагають від них щоразу вміння пристосовуватися до конкретної ситуації або настрою дорослих, що спричиняє значні психічні переживання. В одних дітей від цього може сформуватися невпевненість у собі, замкненість; інші починають швидко адаптуватися до цієї ситуа­ції. Не бажаючи виконувати якісь вимоги, вони чекають, Поки інший член сім’ї їх відмінить. Необхідно всі вимоги до дітей ставити з єдиних пози­цій, поєднуючи розуміння можливостей і особливостей дитини з рівною, спокійною любов’ю.

Чи знаєте ви, що… Коли обговорюються проблеми виховання дітей старшого підліткового віку, один досить поширений недолік недостат­ньо звертає на себе увагу. А він таки суттєвий. Це — надмірно «наказове» ставлення до дитини: значна кількість вимог, спонукань, доган, дуже різ­ких слів і підвищений тон.

Обговоримо разом. Я батько і хочу поділитися своїм досвідом, як мені вдалося подолати у собі звичку тиснути на дітей із будь-якого приводу. Можливо, прийоми, які я використовую, видадуться корисними і для ін­ших батьків.

Прийом перший і основний. Треба переконати себе, що в багатьох випадках зауваження, осмикування, вимоги, взагалі втручання просто не потрібні. Зробіть простий дослід: коли у вас «свербить язик» наказати щось дитині, не робіть цього, а спокійно, уважно подумайте: чи справді вона поводиться так погано, чи її поведінка (бажано тут згадати і своє ди­тинство) природна, нормальна для дитини? Може бути так, що в дев’яти випадках із десяти ви дійдете такого висновку.

Прийом другий. Треба добре зрозуміти, що багато повчань дорослих випливають із того, що ті підсвідомо вимагають від дітей не дитячої, а до­рослої поведінки і прагнуть неможливого. Ось такий, скажімо, приклад. Безкінечний привід для нотацій те, що підлітки не вміють робити свої справи вчасно і взагалі абсолютно не поспішають, затягують ігри, спізню­ються до сніданку, обіду, вечері. Ну як тут не «завестися»? А така поведін­ка зовсім не свідчить про те, що дитина недисциплінована. Вона просто не знає ціну часу, не може її знати.

Прийом третій. У кожного батька і матері, бабусі й дідуся є щось у став­ленні до дитини, в поведінці за її присутності, що погано впливає на під­літка. Обов’язково спробуйте визначити це. І, якщо визначите, користь буде не тільки в тому, що ви будете намагатися зменшити це погане, ви поступово зрозумієте, що не завжди маєте рацію у спілкуванні з дітьми, що вам треба обережніше, виваженіше виступати в ролі наставника і того, хто повчає.

Четвертий прийом: постійно привчайтеся терпіти. Виховання — це терпіння. Треба вчитися терпіти, не реагувати утих випадках, коли дити­на виводить вас із рівноваги, але по суті ні в чому не винна. Таких випад­ків може бути безліч. Дитина створює багато шуму, робить, з точки зору дорослого, щось зовсім непотрібне, забруднилась ось уже в котрий раз — як тут, здавалося б, не прочитати їй нотацію? Як не заборонити? Але ж для дитини така поведінка природна і зовсім не свідчить про те, що вона ви­росте неохайною. Як тут себе стримати? Виходячи зі свого досвіду, я б по­радив винайти засоби самовідключення. Наприклад, коли я відчуваю, що запас терпіння закінчується, намагаюся замислитися над чимось, що мене цікавить. Тільки не подумайте, ніякого самоусунення не рекомендується. Обов’язково бувають випадки, коли дитину треба зупинити, щось їй забо­ронити, на чомусь категорично настояти. Йдеться лише про те, щоб звес­ти такий тиск на дитину до необхідного мінімуму.

Батьківські збори на тему “Боротьба з наркоманією і токсикоманією”

Питання, які бажано обговорити підчас заняття з батьками на зборах

Сутність наркоманії і токсикоманії. Розвиток і протікання наркоманії і токсикоманії. Що може спричинитися до наркоманії і токсикоманії у під­літків? Чинники, які зумовлюють поширення наркоманії і токсикоманії серед молоді. Соціальна небезпечність наркоманії і токсикоманії та засо­би боротьби з ними. Раннє виявлення і профілактика наркоманії і токси­команії серед підлітків. «Наркологічна пильність» батьків і вчителів. Роль батьків у профілактиці наркоманії і токсикоманії серед підлітків. Здоро­вий спосіб життя сім’ї, «мажорна» внутрішньосімейна атмосфера, орієн­тація на позитивні традиції, звички дорослих членів сім’ї — важливі чин­ники запобігання наркоманії і токсикоманії серед підлітків.

Матеріали для проведення батьківських зборів

Ходити в густому тумані небезпечно: ями, предмети, люди — нічого не видно. Тільки необхідність змушує нас шукати шлях у повній імлі. А під­літок? Любитель гострих відчуттів і пригод часто шукає зустрічі з туманом. Або створює його. Голкою, таблеткою, вдиханням ароматичних отруйних речовин. Наркоманія — поняття, яке ще нещодавно було для широких верств населення нашої країни медичним терміном або означенням, що характеризує життя антигуманного суспільства. А сьогодні? Сьогодні ми повинні визнати, що і нас не обійшла біда, зачепила наших дітей. По-різ- ному діють на організм людини численні наркотичні засоби, але кінцевий результат контактів із будь-яким із них однаковий — психічна і фізична за­лежність, непереборне бажання ковтка забуття, пекельні болі, породжені відсутністю потрібного зілля. Втрата здоров’я, працездатності, випадан­ня з соціального прошарку, напівтваринний спосіб життя, нерідко злочи­ни, адже наркотики коштують грошей, і рання смерть — останній акт тра­гедії наркомана і його близьких. У своєму горі ці близькі люди, і насампе­ред матері, починають звинувачувати кого завгодно, забуваючи часто при цьому про те, що і на них лежить частина провини.

Що ж робити? Як попередити біду? Поради прості, але виконувати їх не завжди легко. Йдеться про створення в сім’ї такого психологічного клі­мату для підлітка, щоб у критичному віці 13—16 років він не біг у паніці зі світу дорослих. У сім’ях, де двері дому завжди відчинені для товаришів і подруг дітей, де про душу дитини піклуються більше, ніж про паркет, де батьки не шкодують часу, чаю, дукру і печива для веселої компанії в кім­наті сина або доньки, де є розумне, добре слово, а не безкінечні нотації,— туди біда не потрапляє. Увага і розуміння, а не постійна опіка і диктат — ось перша порада. А ще потрібно зайняти дітей. Створити можливості для реалізації ними свого «Я» в соціальних, а не антисоціальних умовах. Коли підлітки зайняті цікавими справами, на «травку», «колеса» — жаргонне значення різних наркотичних засобів — та інші туманні стежки, що ве­дуть до туманного життя, нема ані часу, ані бажання. І ще — інформація. Не треба її боятися. Молодь має знати, чим закінчуються небезпечні ігри. Тільки тоді всі зрозуміють, що шлях назад із наркотичного туману важкий, а інколи й неможливий.

Обговоримо ситуацію. Двері кубла «у Наташі» нам відчинили, навіть не спитавши: «Хто?». Мабуть, дівчата чекали на гостей. Хазяйка в білій про­зорій сорочці, вся в «стежечках» від уколів важила порошок для виготов­лення наркотику. Готовим «зіллям» наповнювали шприці. Все це на бруд­ному столі, обсипаному попелом від цигарок. Серед голок і шприців ва­лялися гроші. З усього видно, що тут готувався наркотик і розфасовувався порошок для його виготовлення на продаж. Багатьох Наташа «посадила на голку». Сама без наркотику життя не мислила.

— Краще втюрму, ніж лікуватися,— каже вона. — Не хочу жити і знаю, що скоро помру.

Так, її роки вже пораховані. Вже з’явився дефект мови. Потім відні­муться ноги і…

А нещодавно на одному базарі, на «стрілці» — так називають місце, де продають «зілля»,— я побачила, як виторговували крихітний пакетик. А поруч на лавочці сумували діти 13—15 років. Вони косо поглядали в той самий бік, що і я, теж прислухаючись до розмов. Цих підлітків від тих, хто вже потрапив у наркотичну пастку, відділяли якихось 10 м. Бачили б їхні батьки, як близько їхні діти до того, щоб покалічити своє життя. Чи зна­ють вони, що їхні діти від байдикування місця собі не знаходять! Чи хви­люються, коли надворі вже темно, а синів і дочок ще немає вдома?

Вдихання високотоксичних хімічних речовин, на­приклад деяких препаратів побутової хімії, які впливають на психічний стан, одержало назву токсикоманії.

Батьківські збори на тему “Праця підлітків у сімї та її організація”

Питання, які бажано обговорити на занятті з батьками або під час батьківських зборів

Завдання батьків щодо трудового виховання підлітків. Психолого-пе- дагогічні умови ефективності трудового виховання в сім’ї. Побутова пра­ця підлітків. Психологія підлітка-ледаря. Причини лінощів. Розширен­ня в сім’ї трудових умінь і навичок, збільшення фізичних навантажень на підлітка залежно від його індивідуальних і фізичних можливостей. Заохо­чення підлітків до участі у продуктивній праці, в технічній творчості. Оз­найомлення підлітків із різноманітними професіями, з характером і зміс­том роботи батьків.

Матеріали для проведення заняття

Серед господарчо-побутових відносин перевага надається тим, які пов’язані з веденням домашнього господарства. Доведено, що справед­ливість розподілу домашніх обов’язків є досить важливою умовою успіш­ного виховання молодших підлітків у сім’ї. Здавалося б, залишається лише порівну поділити домашні обов’язки… Тут закономірно постає питання: а що ж таке виправданий розподіл домашніх обов’язків? Передусім не тре­ба плутати поняття «рівний розподіл домашніх обов’язків» із поняттям «рівнозначний їх розподіл». Рівнозначна участь у домашніх справах пе­редбачає не тільки однаковість справ і ролей дорослих і дітей у домашніх справах, але переважно рівнозначну їхню участь у них і дотримання всіх обов’язків. Раціональний розподіл домашніх обов’язків — це такий, що сприймається як обов’язковий усіма членами сім’ї, тобто поняття не стіль­ки економічне, скільки психологічне. Рішення про розподіл обов’язків може бути лише результатом спільного конструктивного обговорення на сімейній раді. Для того щоб усі члени сім’ї були до нього готові, викорис­тайте два нескладних прийоми.

Наш практикум.

Насамперед підготуйте аркуші для голосування: злівого боку по вертикалі перерахуйте існуючі у вашій сім’ї обов’язки, з пра­вого — число працездатних членів вашої сім’ї, а у верхній частині напишіть їх усіх (маму, тата, сина, доньку, бабусю тощо). Роздайте всім по два ар­куші й попросіть на одному з них зробити позначку, хто саме з членів ва­шої сім’ї переважно (саме переважно) виконує кожний із цих обов’язків. А на другому — хто, на їхню думку, повинен їх виконувати. Потім, незалеж­но один від одного, дайте відповіді на два запитання: а) ким і як має вико­нуватися кожний із цих обов’язків; б) ким і як вони виконуються. Тепер порівняйте ваші відповіді. Не дивуйтеся, якщо збігатимуться тільки деякі з них — це природно, адже кожний із нас уявляє свою господарсько-побу­тову діяльність по-своєму. І ось після цього, маючи на руках такий цікавий матеріал, починайте серйозну розмову. Спочатку визначте те, що не збіг­лося, обговоріть це разом. Намагайтеся виробити спільне рішення. Після цього зробіть те саме для всіх інших домашніх обов’язків. Після обгово­рення бажано зафіксувати (краще письмово), наприклад у вигляді веселих «посадових інструкцій», обов’язки як дорослих, так і дітей.

Поради батькам на батьківських зборах

Наші поради для Вас і Вашої дитини:

  1. Переконай себе, що робота, яку збираєшся виконати, дасть змогу тобі відпочити, переключитися від робочих справ, аїїрезультати принесуть радість дорогим тобі людям.
  2. Співай, навіть якщо тобі на вухо «наступив слон». Якщо є можливість, ввімкни радіо, магнітофон з улюбленими записами.
  3. Зробивши якусь частину роботи, оціни її, похвали себе.
  4. Втому краще знімати зміною справ, фізичними вправами, ритмічни­ми танцями.
  5. По можливості працюй разом із кимось, таким чином все робіться швидше і непомітніше.
  6. Намагайся не випускати з поля зору результати праці інших. Не бій­ся перехвалити близьку тобі людину, і тоді почуєш добрі слова, адре­совані тобі.
  7. Плануй усі справи, зокрема й домашні. Плани бувають довготривалі (коли робити сезонне генеральне прибирання тощо), щотижневі, що­денні. ^
  8. Розроби власну пам’ятку і дотримуйся її.

Батьківський катехізис

(Закони добре організованого виховання школярів)

  1. Пам’ятайте, що навчання — один з найвибагливіших видів праці, а ро­зумові сили і можливості дітей неоднакові.
  2. Не треба вимагати від учня неможливого. Під час навчання важливо визначити, на що здатна дитина даної миті та як розвинути її розумові здібності.
  3. Навчання не сприяє розвиткові учня, якщо супроводжується механіч­ним повторенням, зубрінням, а не вимагає напруження розумових сил, пізнавальної активності, думки і дії.
  4. Найпростіший метод виховання, який не потребує ані часу, ані розу­му,— покарати дитину, а відтак озлобити чи навіть зламати її.
  5. Уникайте надмірного опікування, викриків, примусу й наказових ін­тонацій. Все це зумовлює протидію з боку дитини, спричиняє психіч­ні травми, вбиває в ній бажання й цікавість до навчання.
  6. Розвивайте інтелектуальні прагнення, ініціативу та самостійність ди­тини як під час навчання, так і в позаурочних справах.
  7. Пам’ятайте, що, згідно з науково обґрунтованими нормами, учням на виконання домашніх завдань дається:
    1. до 1 год. (1 клас);
    2. до 1,5 год. (2 клас);
    3. до 2 год. (3—4 класи);
    4. до 2,5 год. (5-6 класи);
    5. 3 год. (7 клас);
    6. 4 год. (8 клас).
  8. Привчайте дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм про­сиджувати за домашніми завданнями понад норму встановленого тер­міну. Це тільки шкодить їхньому здоров’ю й погано позначається на розумовому розвитку. На вихідні й святкові дні завдання задавати не варто.
  9. Не змушуйте учня писати спершу в чернетці, а потім переписувати в зошит виконані завдання. Це призводить до перевтоми дитини і не­гативного ставлення до навчання.
  10. Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина одержить за виконану роботу не таку оцінку, якої б вам хотілось. По-перше, оцінка має виховне зна­чення, по-друге, це не остання робота й не остання оцінка.
  11. Дайте дитині можливість самостійно пізнати радість успіху в навчан­ні, визначити індивідуальну стежку розумової праці.
  12. Перевіряйте домашні завдання, виконанні дітьми, особливо на пер­шому етапі навчання. Але вашими оцінками мають бути: «задоволе­ний», «не задоволений». Можна додати слово «дуже». Будьте певні: завтра дитина буде працювати старанніше, аби побачити ваше задо­волення.
  13. Здоров’я дитини — «крихка кришталева кулька», і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя і середовище. Організуйте пра­вильний розпорядок життя дитини: харчування, навчання й відпо­чинок.
  14. Організовуючи різні ігри та види навчальної діяльності, не забувай­те про фізичний стан дітей, особливо розвиток м’язів пальців і кистей рук. Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслен­ня, гри на музикальному’інструменті.
  15. 13. Обов’язково помічайте навіть незначні успіхи дітей, спонукайте їх до сумлінного навчання і гарної поведінки. Використовуйте для цього підбадьорюючі слова, поцілунки, різні види морального й матеріаль­ного заохочення.
  16. 14. Батько і мати — найкращі вихователі, і тому вони мають впливи на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам’ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відби­вається сонце, так само і в дітях відбивається моральна чистота батька й матері. Майбутнє належить тільки дітям. Робіть все, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей були прекрасними. Любові та взаєморозумін­ня, успіхів і щастя вашим дітям!

Прес-центр «Для вас, батьки»

Орієнтовні рубрики:

  • Педагогічну культуру — в кожну сім’ю (програма діяльності Центру психолого-педагогічної допомоги сім’ї).
  • Батьківський телетайп (інформація про заходи для батьків).
  • Довідкове бюро (інформація з проблем виховання).
  • Пропонуємо прочитати (про нові видання).
  • Консультпункт (проблемне питання).
  • Співпраця сім’ї та школи.
  • Соціометрія (матеріали соціальних досліджень з проблем сімейного виховання).
  • Пізнай себе сам.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті