Сюжетно-рольова гра "Автобус (Тролейбус)"

Автобус (Тролейбус)

Мета:  закріплювати  знання  і  вміння  про  працю  водія  і  кондуктора, на основі яких діти зможуть розвинути сюжетну, творчу гру; ознайомлювати з правилами поведінки в автобусі; розвивати інтерес у грі; формувати позитивні взаємини між дітьми; виховувати у дітей повагу до праці водія  і кондуктора.

Ігровий матеріал:  будівельний матеріал,  іграшковий  автобус, кермо, кашкет, палиця міліціонера-регулювальника, ляльки, гроші, квитки, гаманці, сумка для кондуктора.

Підготовка  до  гри:  спостереження  за  автобусами  на  вулиці; екскурсія на автобусну зупинку; поїздка в автобусі; читання і розглядання  ілюстрацій  за  темою  «Автобус»;  малювання  автобуса; виготовлення  атрибутів  для  гри;  перегляд  фільму  відповідно  до теми.

Ігрові  ролі:  водій,  кондуктор,  контролер,  міліціонеррегулювальник.

Хід гри

Перед  грою  потрібно  провести  спостереження  за  автобусами на вулиці. Добре, якщо спостереження проводяться поблизу автобусної  зупинки, оскільки тут діти можуть  спостерігати не тільки за  рухом  автобуса,  але  і  за  тим,  як  заходять  і  виходять  із  нього пасажири, а у вікна автобуса побачити водія  і кондуктора.

Потім  вихователь  організовує  гру  з  іграшковим  автобусом, у  якій  діти  змогли  б  передати  свої  враження.  Можна  зробити «автобусну  зупинку»,  де  автобус  «уповільнюватиме  хід»  та  «зупинятиметься», після чого знову «вирушатиме за заданим маршрутом».

Можна також організувати поїздку дітей на справжньому автобусі, під час якої вихователь багато що може показати і пояснити дітям. Під  час  такої поїздки  важливо, щоб  діти  зрозуміли,  якою складною є робота водія, і постежили за нею, зрозуміли значення діяльності кондуктора  і подивилися, як  він працює, як  увічливо поводиться з пасажирами.

Вихователь пояснює дітям правила поведінки людей в автобусі та  інших видах транспорту.

  • Якщо тобі поступилися місцем, подякуй;
  • сам поступися місцем людині похилого віку або хворій людині, якій важко стояти;
  • не  забудь  подякувати  кондукторові,  коли  він  дасть  тобі  квиток;
  • сідай на вільне місце, а не вимагай місця біля вікна тощо.

Вихователь  обов’язково  повинен  пояснювати  кожне  правило поведінки.  Необхідно  також  пояснити  дітям, що  поїздки  мають певну мету: одні люди  їдуть на роботу, другі — до  зоопарку, треті —  до  театру,  четверті —  до  лікаря  тощо.  Водій  і  кондуктор своєю працею допомагають людям швидко дістатися туди, куди їм потрібно, тому  їх праця почесна  і  слід бути вдячним  їм за це.

Можна  також провести  бесіду  за картиною  відповідного  змісту,  заздалегідь  уважно  розглянувши  її  або  переглянути  фільм, в  якому показана поїздка  в  автобусі,  діяльність кондуктора  і  водія. При цьому вихователь повинен пояснити дітям усе, що вони бачать,  і неодмінно ставити  їм запитання.

Після цього можна починати гру.

Для гри вихователь разом  із дітьми робить «автобус» зі стільчиків,  ставлячи  їх  так,  як  розташовані  сидіння  в  автобусі.  Усю споруду можна  обгородити цеглою  з  великого  будівельного набору,  залишивши  спереду  і  ззаду  «двері  для  посадки  і  висадки  пасажирів». Перед першим  стільцем  вихователь прикріплює кермо до великого дерев’яного циліндра з будівельного набору. Діти для гри отримують гаманці, гроші, сумки, ляльок.

Попросивши  «водія»  зайняти  своє  місце,  «кондуктор»  (вихователь) увічливо пропонує «пасажирам зайняти місця в автобусі» і допомагає їм зручно розміститися. Так, пасажирам із дітьми він пропонує зайняти передні місця, а тим, кому не бракує місць для сидіння, радить триматися, щоб не впасти під час «поїздки». Розміщуючи «пасажирів», «кондуктор» пояснює  їм свої дії.

В и х о в а т е л ь.  У  вас  на  руках  син.  Тримати  його  важко.

Вам  слід  сісти.  Поступіться,  будь  ласка,  місцем,  а  то  хлопчика тримати важко! Для дідуся також треба поступитися місцем. Він старенький, йому важко стояти!

Потім  «кондуктор»  роздає  пасажирам  квитки  і  з’ясовує,  хто з  них  куди  їде  і  дає  сигнал  вирушати.  Дорогою  він  оголошує зупинки  («Бібліотека»,  «Лікарня»,  «Школа»  та  ін.),  допомагає вийти  з  «автобуса»  і  увійти  до  нього  людям  похилого  віку,  інвалідам,  дає  «квитки»  тим,  хто  ввійшов,  стежить  за  порядком в «автобусі».

Наступного разу роль «кондуктора» вихователь може доручити вже кому-небудь  із дітей.

Рекомендації до  гри

Вихователь  спрямовує  гру,  ставши  тепер  одним  із  «пасажирів».  Якщо  «кондуктор»  забуває  оголосити  зупинку  або  час  відправлення «автобуса», вихователь нагадує про це, не порушуючи гри:  «Яка  зупинка?  Мені  треба  в  аптеку.  Будь  ласка,  скажіть мені, коли вийти» або: «Ви забули дати мені квиток. Дайте, будь ласка, квиток!»

Через якийсь час вихователь може ввести у гру «контролера», «міліціонера-регулювальника»,  який  то  дозволяє,  то  забороняє рух «автобуса».

При  подальшому  проведенні  гри  вихователь  пропонує  дітям пограти самостійно.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті