Атлас

Атлас

АтласАтлас  —  гори  на  північному  заході  Африки,  простягаються на 2000 тис. км у межах Марокко, алжиру і Тунісу. Єдиної назви для всієї гірської системи у місцевого населення не  існує, є лише назви окремих гірських хребтів  і плато.

Повторюючи обриси  берегів Середземного моря, піднімаються молоді складчасті хребти, які є продовженням альпійської гірської системи Європи. Атлаські  гори складаються  з хребтів Ер-Риф  (на  заході), Тель-Атлас  (на  сході),  Високий  АтласСередній  АтласСахарський  Атлас, внутрішнього плато  (Високе плато, Марокканська Месера)  і рівнин.

Ер-Риф  порівняно  невисокий,  його  головна  вершина  підноситься майже  на  2,5  тис. м  над  рівнем моря. Сніг  на  його  схилах  тримається з жовтня по травень. Дощі й снігопади тут — часте явище. Вологу приносять вітри  з атлантики.

Короткі  хребти  Тель-Атласу  утворюють  три  паралельні  до  берега ланцюги  північно-східного  простягання.  Ця  частина  помітно  нижча за Ер-Риф. Зовнішній вигляд гір залежить від порід, якими вони складені.

Так, щільні доломітизовані вапняки утворюють гострі скелясті вершини: мергелі  і глини порізані густою яружною мережею, а в чистих вапняках дуже розвинутий карст.

На  південь  від  Ер-Рифу  простягнувся  хребет  Високий  Атлас.  Це найвища  частина  всієї  гірської  системи.  Вершини  хребта  підносяться на  3–4  тис. м. Найвища  точка  Атласу —  гора Тубкаль  (4165 м).  Західний  край  Високого  Атласу  близько  підходить  до  океану,  його  відроги оточують приморське плато Хаха.

Трохи на південь від Високого Атласу підноситься антиАтлас — фантастичне нагромадження чудернацьких скель, які прямовисно підносяться над  глибокими каньйонами  і природними цирками.

На  плато Хаха,  в  долині Сусу,  і  на  схилах  антиАтласу  на  сотні  тисяч  гектарів  простягаються  ліси  з  аргану,  рідкісного  дерева  заввишки 5–6  м. Молоді  пагони  і  плоди  цього  дерева,  зовні  схожі  на  оливки, з ядер кісточок яких, селяни вичавлюють коричневу арганову олію, яка широко  використовується  у  світильниках  та  для  приготування  страв.

З твердої деревини кряжистих стовбурів аргану одержують чудове вугілля.

До  центральної  частини  Високого  Атласу  примикає  Середній  Атлас.  Це  один  з  найвологіших  районів  Атлаських  гір.  Влітку  тут  буває до +30  °С, а взимку  (вночі) відчувається легенький морозець. Зимовий день  загалом досить  теплий. Сніг швидко  тане.

Одна з головних прикмет Середнього Атласу — віковічні кедрові ліси.

На північних схилах гір ростуть вічнозелені чагарники, кам’яні і пробкові дуби, мішані і хвойні ліси; внутрішні хребти і плато напівпустинні. Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам’яний дуб, за ним ідуть  арган  і  берберська  туя. Це  дуже  красиве  за  текстурою  коричневе дерево  здавна використовується як матеріал для місцевих  теслярів.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті