Атлантичний океан

Атлантичний океан

Атлантичний океан — другий за величиною водний басейн планети.

Назву океанові дали стародавні греки за  ім’ям міфічного атланта, який буцімто стояв на краю  землі  і  тримав на плечах небесне склепіння.

Площа океану з морями: 91,14 млн км2
Середня  глибина: 3332 м
Максимальна  глибина: жолоб Пуерто-Ріко, 8742 м
Об’єм води: 337,51 млн км3
Кількість морів: 16
Найбільша висота припливів: затока Фанді, 18 м
Найбільша затока: Мексиканська затока, 1 555 000 км2
Найпотужніші  течії: Північна і Південна пасатна, Гольфстрім (теплі), Західних вітрів, Бенґельська, канарська  (холодні)

Атлантичний океанАтлантичний океан надзвичайно витягнутий у широтному напрямку при  відносно  невеликій  відстані  між  східним  і  західним  узбережжями.

Від  Північного  полярного  кола  до  берегів  Антарктиди  Атлантичний океан простягається на 16 000 км. У найвужчому місці між мисом Сан-Рокі  в Південній америці  та  узбережжям Сьєрра-Леоне  в африці ширина  його  не  перевищує  2900  км,  а  там,  де  моря  Атлантики   глибоко вдаються в суходіл, як-то між західним узбережжям Мексиканської затоки і східними берегами Чорного моря, ширина досягає 15 000 км.

Португалія, Атлантичний океанНа  півдні широкими  протоками  він  сполучений  з  Тихим  та  Індійським океанами, на півночі —  із Північним Льодовитим.

Найглибше місцеПуерто-Ріко (8742 м). Друге місце за глибиною займає жолоб Південно-Сандвічевий  (8264 м).

Моря Атлантики  займають близько 11 % площі океану. Їх розвиткові сприяє геологічна будова материків, основні тектонічні елементи яких розташовані перпендикулярно до атлантичної западини. Так, із тектонічними улоговинами пов’язані Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, Карібське моря.

Велике Середземне розпадається на низку окремих морів: Ліґурійське, Тірренське, Адріатичне,  Іонічне, Егейське. Островів  в Атлантичному океані найбільше  у прибережній частині.

Фатальна для пінгвіна зустріч з морським леопардом в Атлантичному океаніЇх площа близько  1 млн км². Проте  у  відкритому океані  їх мало. Шість найбільших островів — Великобританія,  Ірландія,  Ісландія , Куба, Гаїті,

Пуерто-Ріко, Ньюфаундленд — займають понад 700 тис. км², а на інші острови приходиться всього близько 300  тис. км².

Дивує  досить  мала  кількість  островів  у  відкритому  океані  у  порівнянні з Тихим океаном, усіяним тисячами островів. Причиною цього є різна тектонічна будова цих двох океанів. Атлантичний океан  і територія, що до нього прилягає, представляють більш спокійну область, ніж Тихий океан. Про це  свідчить розташування  згаслих  і діючих  вулканів, а також районів землетрусу. Тому в Атлантичному океані мала кількість островів вулканічного походження.

Цікаве про Атлантичний океан

Найбільша солоність води серед океанів в Атлантичному океані у тропіках —  37,25 %,  завдяки  дуже  великому  випаровуванню  і  незначній кількості опадів. Найменша вона в полярних широтах океану, де кількість опадів перевищує випаровування  завдяки великому припливу річкових вод,  таненню криги.

Зникаючий острів

У листопаді 1963 р. води океану біля південних берегів острова Ісландія  раптом почали закипати, а над водною поверхнею виник стовп чорного диму. Потім загуркотіло, і незабаром з-під води з’явився острів. Він на очах збільшувався за рахунок лави, яка надходила з підводного вулкана. Уже на  другий  день  висота  острова  становила  10 м, ще  за  5  днів —  60 м,  а за два тижні — більш ніж 90 м. Довжина острова досягла близько 800 м. Коли у квітні наступного року виливи лави припинилися, новонародже-ний острів (його назвали Суртсей) мав площу понад 1 км² і сягав висоти 145 м. Минув час — і розмитий хвилями острів знову занурився в океан.

Найбільший підводний водоспад

Шельф  північної  частини  Атлантичного   океану  між  ісландією  та Британськими  островами  дуже  своєрідний.  Тут  є  підводний  поріг, що на глибині 300–500 м утворює немовби природну межу між двома океанами — Атлантичним  та Північними Льодовитим. Холодні води Північного Льодовитого океану спадають  з висоти 3000 м. Тобто на дні Атлантики  виник  значний підводний  водоспад. Кількість  води, яка проходить через нього, у багато разів перевищує стік усіх річок  земної кулі.

Місце з найпрозорішою водою в Атлантичному океані.

Води  Атлантики   біля  берегів  екваторіальних  широт  непрозорі,  зеленуватого  коліру. Це  пов’язано  з  тим, що  тут  впадають  в  океан  найповноводніші  річки  —  амазонка,  Конґо,  Ніґер.  Амазонка  біля  свого гирла  настільки  опріснює  морські  води, що  навіть  на  відстані  кількох десятків кілометрів від берегів  її можна пити.

Хоча  припливи  в  районі  екватора  незначні,  вражаючими  є  утворені ними хвилі в гирлах річок. Вони «повертають» річкову воду у зворотному напрямі. Так, в амазонці ця хвиля досягає висоти 6 м. Вона швидко рухається  і  здатна  зруйнувати все на своєму шляху.

Наймогутніша  тепла  морська  течія  —  Гольфстрім.  Це  своєрідна  тепла  морська  річка  без  берегів  у  північній  частині  Атлантичного  океану. Початок Гольфстріму — Флорідська затока, потім течія протікає вздовж  східного  узбережжя Північної америки  до Великої Ньюфаундлендської банки. Ширина цієї течії біля берегів Флоріди — 75 км, товщина потоку — 700–800 м, швидкість — 6–10 км/год.; в районі Великої Ньюфаундлендської  банки  ширина  Гольфстріму  —  200  км,  швидкість зменшується до 3–4 км/год. Температура води на поверхні течії коливається  від +24  °С  у лютому  до +28  °С  у  серпні. Потужність Гольфстріму при  виході  в  океан  досягає  25  млн  м²  води  за  секунду,  а  на  окремих ділянках — у три рази більше. Тобто течія переносить у 20 разів більше води, ніж усі річки  земної кулі разом узяті.

Найбільший океанічний приплив  (заввишки 18 м) — в  затоці Фанді  на  східному  Атлантичному  узбережжі Північної  америки. Цей  приплив  отримав  назву  «Дихання  океану».  і  справді,  ці  хвилі  наганяють і відганяють назад масу води вагою у 100 млн тонн. Тому влітку 1983 р. у  тілі  дамби  було  встановлено потужну  турбіну,  яка  стала  давати  електрику, використовуючи силу припливу.

Найбільша  висота  хвилі,  виміряна  за  допомогою  приладів,  була відзначена  30  грудня  1972  р.  у  Північній  атлантиці  з  координатами 59° пн. ш.,  19°  зх.  д.  Її  висота  досягла  26 м.

Найбільше  море  за  площею  у  світі  —  Сарґассове  море  —  6000–7000 тис. км², глибина 6905 м (за іншими даними — до 7010 м). Названо це море завдяки скупченню бурих сарґассових водоростей, що плавають на його поверхні. Середня маса водоростей на всій акваторії моря — понад 10 млн  т.

Води Сарґассового моря вважаються  також найпрозорішими.

Наймілкіше  море  Атлантичного   океану  —  Азовське,  його  глибина — 15 м. Площа — 38 тис. км². Температури води влітку +25, +30  °С, взимку — нижче 0  °С. Вкрите кригою 2–3 місяці.

Найменше  море  на  Землі  — Мармурове,  його  площа  дорівнює 12  тис. км².

Найширшою  та  найглибшою  протокою  є  протока  Дрейка,  яка відокремлює  Південну  америку  від  антарктиди.  Її  ширина  1120  км, а максимальна  глибина 5249 м, довжина — 460 км.

Назву протока отримала на честь англійського мореплавця Ф. Дрейка, який перетнув цю протоку в 1578 році.

Поділитися з колегами або учнями?

Рекомендуємо переглянути

Коментарі

  • Facebook
  • Вконтакті